Софо́кл (грец. Σοφοκλης, близько 496–406 до н. е.) — давньогрецький трагік, драматург, один із трьох найвизначніших трагічних поетів класичної Греції, який займає за часом життя і характером творчості місце між Есхілом та Еврипідом.

Софокл
Ny Carlsberg Glyptothek - Sophokles.jpg
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Wikisource-logo.svg Роботи у Вікіджерелах
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

# А Б В Г Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я


ЦитатиРедагувати

БРедагувати

  • Багато великого є на світі, але нічого більшого немає за людину[1].
  • Багато говорити і багато сказати — не одне й те ж саме.

ВРедагувати

  • Великі справи не творяться відразу.
  • … Від кохання народжується кохання.[2]

ЖРедагувати

  • Життя людей, які ні про що не думають, найприємніше[3].

КРедагувати

  • Кого Бог хоче погубити, того він спочатку позбавляє розуму.

ЛРедагувати

НРедагувати

  • На тих, хто помилився ненавмисно, сильно не гніваються.

СРедагувати

  • Слухай і мовчи.
  • Спішна порада веде нас дорогою зла.

ЯРедагувати

  • Який страшний може бути розум, якщо він не служить людині.


ПриміткиРедагувати

  1. Мудрість тисячоліть, 2019, с. 86
  2. Афоризм: Збірка афоризмів, упоряд. М. М. Панчішак — Івано-Франківськ: Нова Зоря, 1998. — С. 7
  3. Мудрість тисячоліть, 2019, с. 22

ДжерелаРедагувати

  • Уклад. Л. В. Лапшина. Мудрість тисячоліть. Притчі та афоризми. — Харків: Віват, 2019. — 320 с. — ISBN 978-617-7151-54-7
  • Мудрість віків: вибр. афоризми/упоряд. М. О. Пушкаренко. — К.: Богдана, 2009. — С. 13.
  • Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 160.