Жолдак Богдан Олексійович: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
м вікіфікація
доповнення
 
Рядок 7:
| commons =
}}
'''Жолдак Богдан Олексійович''' (нар. 13 лютого 1948, Київ — 31 жовтня 2018, Київ) — український письменник, сценарист, драматург.
 
{{АБВ}}
== Цитати ==
== З ==
* {{Q
{{Q|Цитата = Здається, я вже ввійшов в історію світової літератури з чорного входу, бо відремонтував зо п'ять друкарських машинок самому [[Шевчук Валерій Олександрович|Валерієві Шевчуку]]{{sfn|RECвізити3|2017|с=72}}.}}
| Цитата = ''…щоб не жити в світі позачасового континуму фернальної гіпентропії квазівізуальної моделі тріадного абсолюту. Що для поета (а найпершим це збагнув [[Томас Стернз Еліот|Еліот]]) страшніше за будь-яку канцелярію. Страшніше за народ.''{{sfn|Топінамбур, сину|2002|с=190}}
 
| Коментар =
== І ==
}}
{{Q|Цитата = Із часом я усвідомив, що Україна — це історія волонтерства. У нас були волонтери-письменники, які писали в шухляду. Були волонтери-художники, які малювали класні картини, чіпляли їх у майстернях і ходили один до одного на виставки. Маємо тепер волонтерську армію, яка врятувала Україну, коли почалася війна. Всі знають, що у нас найбільше чорнозему, але він найменш використаний. Така ж ситуація і з українською культурою{{sfn|RECвізити3|2017|с=92}}.}}
 
== П ==
{{Q|Цитата = Пригадую день, коли помер Сталін і всі на вулицях плакали і ходили в чорних пов'язках, а в цей час біля кіоску з газованою водою стоять мій батько, Ярослав Шпорта і [[Лукаш Микола Олексійович|Микола Лукаш]] і раптом як зарегочуть, але швидко схаменулися, бо ж траур. Хоча все це дійсно виглядало дуже смішно{{sfn|RECвізити3|2017|с=73}}.}}
 
== У ==
{{Q|Цитата = У «Солодкому гастрономі» на Хрещатику стояли черги за кавою без цукру, яка коштувала три копійки. Такої шари не могло бути, але радянські люди просто не пили доброї кави — вони не знали, що це таке. А інтелігенція вже у [[Джек Лондон|Джека Лондона]] прочитала, як герой сипонув у казанок жменю кави і пригорщу снігу. І ось вона й тусувалася біля того гастронома, щодня переповідаючи одне одному якісь історії й анекдоти{{sfn|RECвізити3|2017|с=82}}.}}
{{Q|Цитата = У 90-ті роки [[кіно]] директивно, за вказівкою Кравчука, було знищено. Кінематограф перевели з відомства Міністерства культури в Міністерство комунального господарства. Знищили кінопрокат, тому говорити про кіно в цй час неможливо{{sfn|RECвізити3|2017|с=91}}.}}
 
== Щ ==
{{Q| Цитата = ''…щоб не жити в світі позачасового континуму фернальної гіпентропії квазівізуальної моделі тріадного абсолюту. Що для поета (а найпершим це збагнув [[Томас Стернз Еліот|Еліот]]) страшніше за будь-яку канцелярію. Страшніше за народ.''{{sfn|Топінамбур, сину|2002|с=190}}.}}
 
 
== Цитати про ньогоБогдана Жолдака ==
* {{Q
| Цитата = ''Жолдак сьогоднішній пише не так, як учорашній. Його колишня грайливість поступилася місцем тяжкому смурові.''{{sfn|Топінамбур, сину|2002|с=3}}
| Коментар =Інна Долженкова «Хаос на і'мя Жолдак»
}}
Рядок 26 ⟶ 39:
== Джерела ==
* {{книга|автор =Жолдак Богдан. |заголовок =Топінамбур, сину: Extra drive stories / Упорядкування та передмова Інни Долженкової |місце =Львів |видавництво =Кальварія |рік =2002 |сторінок =224 |isbn =966-663-051-6 |ref =Топінамбур, сину}}
* {{книга|автор = |заголовок =RECвізити: антологія письменницьких голосів. Книга третя. Упоряд. Тетяна Терен | місто =Львів |видавництво = Видавництво Старого Лева| рік=2017|сторінок =296| isbn =978-617-679-456-1| ref =RECвізити3}}
 
{{Ізольована стаття}}