Віра Вовк: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
ізольована стаття сирота0 |
доповнення |
||
Рядок 9:
== Цитати ==
{{Q|Цитата = Від малого я була свідомою українкою. Мене виховували в українській мові, в українському побуті. В Кутах ще була живою гуцульська культура. Я пам'ятаю наші домашні святкування Різдва, Великодня, весілля, а також досі згадую голосіння над покійними. Дитиною я була цікава і ходила дивитися, як гуцули оплакують своїх мертвих. Це такі враження, які лишаються на все життя. На весіллях мене зазвичай просили декламувати якісь вірші. Я захоплювалася казками, різними повір'ями, ворожбами. Служниці, які працювали в нашому домі, були з народу, тому я від них перебрала дуже багато. Найцінніше, що я забрала з України, — її пахощі і прянощі. Багато моїх однокласників пішли в УПА — деякі згинули, деякі пережили{{sfn|RECвізити1|2015|с=50}}...}}
{{Q|Цитата = Митрополит Шептицький правив нам за рідного. Після студій батько був якийсь час його приватним лікарем, і наша рідня жила поруч із владикою у святоюрській палаті. Мама згадувала, як черниці лагодили його білизну. Він походив із графської багатої родини, але до самого себе був дуже ощадним. На сніданок їв якусь грінку і пив квасне молоко{{sfn|RECвізити1|2015|с=50}}.}}
{{Q|Цитата = Моїм хресним був митрополит [[Андрей (Шептицький)|Андрей Шептицький]]. То була велика людина з широким серцем. Він намагався з'єднати греко-католицизм із православ'ям, захищав православвні церкви перед польонізацією, допомагав багатьом людям{{sfn|RECвізити1|2015|с=50}}.}}
* [[Час]] цідить пісок з долоні в долоню,<br/>І [[смерть]] може стукнула легко об шибу<br/>Гілкою чорних акацій.
: <small>''(Чорні акації // с. 127)''</small>
{{Q|Цитата = Нью-Йоркська група не мала якогось спільного літературного маніфесту, так що кожний з її членів вирізняється своїм індивідуальним обличчям. У [[Нью-Йорк|Нью-Йорку]] виходив журнал «Нові поезії», видянням якого займалися особисто [[Бойчук Богдан Миколайович|Богдан Бойчук]], [[Рубчак Богдан|Богдан Рубчак]] і [[Тарнавський Юрій|Юрій Тарнавський]], а інші були дописувачами. То був найвагоміший літературний орган на Заході, який постійно тримав пальці на живчику нової світової літератури, з якою Україна натоді була мало знайома{{sfn|RECвізити1|2015|с=61}}.}}
{{Q|Цитата = Ora et labora — молись і працюй! Це моє головне життєве правило. Сприймаю життя як певну місію. Думаю, це закладено в мені природою. Вважаю, що життя не можна витрачати. Так робить тільки людина, яка себе зневажає. Чому вона прийшла на світ? Щоби сповнити якесь завдання, правда ж? З дитячих літ я, як і моя посестра художниця Зоя Лісовська, знала, чого хочу: вона відчувала, що буде маляркою, а я — що буду [[поет|поеткою]]{{sfn|RECвізити1|2015|с=49}}.}}
== Джерело ==
* ''Вовк, Віра''. Поезії / Редакція, впорядкування текстів та примітки Софії Майданської. — К.: Родовід, 2000. — 422 с.
* {{книга|автор = |заголовок =RECвізити: антологія письменницьких голосів. Книга перша. Упоряд. Тетяна Терен | місто =Львів |видавництво =Видавництво Старого Лева| рік=2015|сторінок =280| isbn =978-617-679-190-4| ref =RECвізити1}}
== Примітки ==
{{примітки|2}}
{{Ізольована стаття}}
| |||