Вікіцитати

Сковорода Григорій Савич: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м →‎Цитати: вікіфікація
доповнення, оформлення
Рядок 11:
 
== Цитати ==
{{АБВ}}
== Б ==
* Бачиш, що світло премудрості тоді входить у душу, коли чоловік два єства пізнає: тлінне та вічне.
* Без бажання все важке, навіть найлегше.
* Без ядра [[горіх (плід)|горіх]] ніщо, так само, як і людина без серця.
* Безумцеві властиво жалкувати за втраченим і не радіти з того, що лишилось.
* Бери вершину і матимеш середину.
* Більше думай і тоді вирішуй.
 
{{Q|Цитата = '''Світ ловив мене, та не спіймав''' (слова, які Григорій Сковорода заповів написати на своїй могилі)<ref>{{Cite web
| url = http://www.skovoroda.org.ua/grigorij-skovoroda
Рядок 22 ⟶ 31:
}}
 
== В ==
* ''Всякому місту звичай і права,
* Визначай смак не за шкаралупою, а за ядром.
:''Всяка тримає свій ум голова.
* Воістину, моя самотність відкрила мені небо!
* В собі самому шукай справжніх благ.
* Всякому місту звичай і права,
:Всяка тримає свій ум голова.
 
== Г ==
* Годі побудувати словом, коли те саме руйнувати ділом.
 
== Д ==
* Довго сам учись, якщо хочеш навчати інших. У всіх науках і мистецтвах плодом є правильна практика{{sfn|Мудрість тисячоліть|2019|с=120}}
 
== Ж ==
* Життя наше – це подорож, а дружня бесіда – це візок, що полегшує мандрівникові дорогу.
 
== З ==
* З видимого пізнавай невидиме.
* Зрозумій одне тільки [[яблуня|яблучне]] зерно, і досить тобі. Коли в нім сховалося дерево з коренем, гілками, листям та плодами, то можна в ньому віднайти незчисленні мільйони садів, осмілюся сказати, і незчисленні світи.
 
== І ==
* І ніхто не може вбити в собі зло, коли не втямить спершу, що таке зло, а що добро.
* Істинна слава, шукання істинного набутку, свята пристрасть – це наречені високого духу, які осолоджують у своїх [[обійми|обіймах]] чисту душу.
 
== К ==
* Кожен є той, чиє серце в нім: вовче серце – справдешній [[вовк]], хоч обличчя людське; серце боброве – бобер, хоч вигляд вовчий; серце вепрове – вепр, хоч подоба бобра.
* Коли є червінець, навіщо бажати, щоб і гаманець був золотий?
* Коли зачинається курча, тоді псується яйце.
* Коли зерно добре, добрими насолоджуєшся плодами.
* Коли не можу нічим любій Вітчизні прислужитися, в кожному разі з усієї сили намагатимуся нікому ні в чому не шкодити.
* Коли риба спіймана, вона вже не потребує принади.
* Копай всередині себе криницю для тієї води, яка зросить і твою оселю, і сусідську.
 
== Л ==
* Лід на те й родиться, аби танути.
* Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.
 
== М ==
* Математика, медицина, фізика, механіка, музика зі своїми сестрами — чим глибше їх пізнаємо, тим сильніше палять серце наше голод і спрага.
* Мудрець мусить і з гною вибирати золото.
 
== Н ==
* Надмір породжує пересит, пересит — нудьгу, нудьга ж — душевну тугу, а хто хворіє на се, того не назвеш здоровим.
* Найкраща помилка та, якої допускаються у навчанні.
* На новий путівець шукай нові ноги.
* Насіння лихих справ – лихі думки.
* Наступний, весело освітлений день — плід учорашнього, так само як добра старість — нагорода гарної юності.
* Не буде тверезий той, хто перевантажує себе їжею, хоча б він і не пив вина.
* Невже ти не чув, що сини віку мудріші від синів дня?
* Не дивина дорогу віднайти, але ніхто не хоче шукати, кожен своїм шляхом бреде та іншого веде — в цьому і важкість.
* Не досить, щоб сяяло світло денного сонця, коли світло голови твоєї затьмарене.
* Не за обличчя судіть, а за серце.
* Не може не блудити нога твоя, коли блудить серце.
* Не розум від книг, а книги від розуму створились{{sfn|Мудрість тисячоліть|2019|с=114}}.
* Не тіло, а душа є людиною.
* Не той дурний, хто не знає... але той, хто знати не хоче.
* Не шукай щастя за морем.
* Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись — значить, не жити, а бути мертвим, адже турбота — рух душі, а життя — се рух.
 
== О ==
* О, коли б змога писати так само багато, як і мислити!
 
== П ==
* Плаває нещасливо той, хто не вміє досягти гавані.
* Подяка блаженному Богові за те, що потрібне зробив нетрудним, а трудне — непотрібним.
* Посудина для води, а не вода для посудини. Через те й душа моя, думки та серце мої кращі за моє тіло.
* Природа прекрасного така, що чим більше на шляху до нього трапляється перешкод, тим більше воно вабить, на зразок того найшляхетнішого і найтвердішого металу, який чим більше треться, тим прекрасніше виблискує.
* Про людину мають свідчити серця та людські нахили, а не зовнішність. Дерево пізнають за плодами<ref name="kalendar2"/>.
 
== Р ==
* Роби те, до чого народжений, будь справедливий і миролюбний громадянин, і досить із тебе.
* Розум завжди любить до чогось братися, і коли він не матиме доброго, тоді звертатиметься до поганого.
 
== С ==
* Світло бачиться тоді, коли світло в очах є.
* Серце тоді насичується, коли освічується.
 
== Т ==
* Ти не можеш віднайти жодного друга, не нашукавши разом з ним і двох-трьох ворогів.
* Ти робиш найкращу і для тебе рятівну справу, коли твердо ступаєш по шляху доброго глузду.
* Тілом ми ніщо, але думкою щось, та ще й велике.
* Тоді лише пізнається цінність часу, коли він утрачений.
 
== У ==
* Уподібнюйся пальмі: що міцніше її стискає скеля, то швидше і прекрасніше здіймається вона догори<ref name="kalendar2">365 думок на добрий день / уклад.: А. Щепанська, Д. Лука SSP, Л. Кіндратович. — Львів: Видавництво Святого Павла, 2018; Видавництво "Свічадо", ISBN 978-966-938-245-0</ref>.
 
== Х ==
* Хіба коли-небудь була дружба поміж скупими?
* Хіба може говорити про біле той, котрому невідоме, що таке чорне?
* Хто добре запалився, той добре почав, а добре почати – це наполовину завершити.
* Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестає вчитися, хоча б зовні він і здавався бездіяльним.
* Хто соромиться визнати недоліки свої, той з часом безсоромно виправдовуватиме своє невігластво, яке є найбільшою вадою.
* Хто швидко приліплюється до нової думки, той швидко від неї і відпадає.
 
== Ч ==
* Частки розбитого дзеркала всі однаково лице відбивають.
* Чи знаєш ти, яких ліків вживають ужалені скорпіоном? Тим же скорпіоном натирають рану.
* Чи може щось ширше розлитися, як думки!
* Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий?
* Чисте небо не боїться блискавки та грому.
 
== Щ ==
* ''Що вподобав, на те й перетворився.
* Щасливий, хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє ним користуватись..
* ''Що може бути шкідливіше за людину, котра володіє знанням найскладніших наук, але не має доброго серця?
* Що вподобав, на те й перетворився.
* ''Не шукай щастя за морем.
* Що може бути солодше за те, коли любить і прагне до тебе добра душа?
* ''Уподібнюйся пальмі: що міцніше її стискає скеля, то швидше і прекрасніше здіймається вона догори<ref name="kalendar2">365 думок на добрий день / уклад.: А. Щепанська, Д. Лука SSP, Л. Кіндратович. — Львів: Видавництво Святого Павла, 2018; Видавництво "Свічадо", ISBN 978-966-938-245-0</ref>.
* Що може бути шкідливіше за людину, котра володіє знанням найскладніших наук, але не має доброго серця?
* ''Хто соромиться визнати недоліки свої, той з часом безсоромно виправдовуватиме своє невігластво, яке є найбільшою вадою.
* Що швидко запалюється, те раптово гасне.
* ''Хто швидко приліплюється до нової думки, той швидко від неї і відпадає.
* ''Хто добре запалився, той добре почав, а добре почати – це наполовину завершити.
* ''Посудина для води, а не вода для посудини. Через те й душа моя, думки та серце мої кращі за моє тіло.
* ''Про людину мають свідчити серця та людські нахили, а не зовнішність. Дерево пізнають за плодами.<ref name="kalendar2"/>
* ''Світло бачиться тоді, коли світло в очах є.
* ''Визначай смак не за шкаралупою, а за ядром.
* ''Воістину, моя самотність відкрила мені небо!
* ''З видимого пізнавай невидиме.
* ''В собі самому шукай справжніх благ.
* ''Копай всередині себе криницю для тієї води, яка зросить і твою оселю, і сусідську.
* ''Тоді лише пізнається цінність часу, коли він утрачений.
* ''Як нерозумно випрохувати те, чого можеш сам досягти.
* ''Коли не можу нічим любій Вітчизні прислужитися, в кожному разі з усієї сили намагатимуся нікому ні в чому не шкодити.
* ''Тілом ми ніщо, але думкою щось, та ще й велике.
* ''Без ядра [[горіх (плід)|горіх]] ніщо, так само, як і людина без серця.
* ''Коли риба спіймана, вона вже не потребує принади.
* ''Коли зерно добре, добрими насолоджуєшся плодами.
* ''Не тіло, а душа є людиною.
* ''Серце тоді насичується, коли освічується.
* ''Кожен є той, чиє серце в нім: вовче серце – справдешній [[вовк]], хоч обличчя людське; серце боброве – бобер, хоч вигляд вовчий; серце вепрове – вепр, хоч подоба бобра.
* ''Чи може щось ширше розлитися, як думки!
* ''Хіба може говорити про біле той, котрому невідоме, що таке чорне?
* ''Не може не блудити нога твоя, коли блудить серце.
* ''І ніхто не може вбити в собі зло, коли не втямить спершу, що таке зло, а що добро.
* ''На новий путівець шукай нові ноги.
* ''Невже ти не чув, що сини віку мудріші від синів дня?
* ''Істинна слава, шукання істинного набутку, свята пристрасть – це наречені високого духу, які осолоджують у своїх [[обійми|обіймах]] чисту душу.
* ''Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий?
* ''Яка користь бачити, не маючи смаку?
* ''Без бажання все важке, навіть найлегше.
* ''Зрозумій одне тільки [[яблуня|яблучне]] зерно, і досить тобі. Коли в нім сховалося дерево з коренем, гілками, листям та плодами, то можна в ньому віднайти незчисленні мільйони садів, осмілюся сказати, і незчисленні світи.
* ''Годі побудувати словом, коли те саме руйнувати ділом.
* ''Роби те, до чого народжений, будь справедливий і миролюбний громадянин, і досить із тебе.
* ''Життя наше – це подорож, а дружня бесіда – це візок, що полегшує мандрівникові дорогу.
* ''Чисте небо не боїться блискавки та грому.
* ''Насіння лихих справ – лихі думки.
* ''Хіба коли-небудь була дружба поміж скупими?
* ''Бачиш, що світло премудрості тоді входить у душу, коли чоловік два єства пізнає: тлінне та вічне.
* ''Коли зачинається курча, тоді псується яйце.
* ''Частки розбитого дзеркала всі однаково лице відбивають.
* ''Не буде тверезий той, хто перевантажує себе їжею, хоча б він і не пив вина.
* ''Як хто посіє в юності, так пожне в старості.
* ''Найкраща помилка та, якої допускаються у навчанні.
* ''Коли є червінець, навіщо бажати, щоб і гаманець був золотий?
* ''Плаває нещасливо той, хто не вміє досягти гавані.
* ''Не той дурний, хто не знає... але той, хто знати не хоче.
* ''Що швидко запалюється, те раптово гасне.
* ''Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестає вчитися, хоча б зовні він і здавався бездіяльним.
* ''Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись — значить, не жити, а бути мертвим, адже турбота — рух душі, а життя — се рух.
* ''Що може бути солодше за те, коли любить і прагне до тебе добра душа?
* ''Надмір породжує пересит, пересит — нудьгу, нудьга ж — душевну тугу, а хто хворіє на се, того не назвеш здоровим.
* ''Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.
* ''Бери вершину і матимеш середину.
* ''Безумцеві властиво жалкувати за втраченим і не радіти з того, що лишилось.
* ''Ти не можеш віднайти жодного друга, не нашукавши разом з ним і двох-трьох ворогів.
* ''Більше думай і тоді вирішуй.
* ''О, коли б змога писати так само багато, як і мислити!
* ''Розум завжди любить до чогось братися, і коли він не матиме доброго, тоді звертатиметься до поганого.
* ''Щасливий, хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє ним користуватись..
* ''Не досить, щоб сяяло світло денного сонця, коли світло голови твоєї затьмарене.
* ''Мудрець мусить і з гною вибирати золото.
* ''Природа прекрасного така, що чим більше на шляху до нього трапляється перешкод, тим більше воно вабить, на зразок того найшляхетнішого і найтвердішого металу, який чим більше треться, тим прекрасніше виблискує.
* ''Чи знаєш ти, яких ліків вживають ужалені скорпіоном? Тим же скорпіоном натирають рану.
* ''Як ліки не завжди приємні, так і істина буває сувора.
* ''Ти робиш найкращу і для тебе рятівну справу, коли твердо ступаєш по шляху доброго глузду.
* ''Лід на те й родиться, аби танути.
* ''Наступний, весело освітлений день — плід учорашнього, так само як добра старість — нагорода гарної юності.
* ''Не за обличчя судіть, а за серце.
* ''Математика, медицина, фізика, механіка, музика зі своїми сестрами — чим глибше їх пізнаємо, тим сильніше палять серце наше голод і спрага.
* ''Не дивина дорогу віднайти, але ніхто не хоче шукати, кожен своїм шляхом бреде та іншого веде — в цьому і важкість.
* ''Не розум від книг, а книги від розуму створились.
* ''Подяка блаженному Богові за те, що потрібне зробив нетрудним, а трудне — непотрібним.
 
== Я ==
* Яка користь бачити, не маючи смаку?
* Як ліки не завжди приємні, так і істина буває сувора.
* Як нерозумно випрохувати те, чого можеш сам досягти.
* Як хто посіє в юності, так пожне в старості.
 
==== Розмова п'яти подорожніх про істинне щастя в житті ====
Рядок 194 ⟶ 235:
 
== Примітки ==
{{примітки|3}}
<references/>
 
== Джерела ==
Отримано з https://uk.wikiquote.org/wiki/Сковорода_Григорій_Савич