Довженко Олександр Петрович: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
доповнення
доповнення
Рядок 100:
== Я ==
* Я був багато хвалений і не раз осуджений за свої роботи і прийшов до висновку, що мірою поступу творчості життя повинно бути [[добро]], а не зло.
{{Q|Цитата = Я вигукував на мітингах загальні фрази і радів, мов собака, який зірвався з цепу, щиро вірячи, що вже всі люди брати, що вже все цілком ясно, що земля у селян, фабрики у робітників, школи в учителів, лікарні у лікарів, Україна в українців, Росія в росіян, що завтра про це довідається увесь світ і, вражений розумом, що осяяв нас, зробить у себе те саме{{sfn|Довженко без гриму|2014|с=418}}.
|Коментар = Автобіографія, грудень 1939 року
|Оригінал = Я выкрикивал на митингах общие выкрики и радовался, как сорвавшаяся с цепи собака, искренне веря, что уже все люди братья, что уже все совершенно ясно, что земля у крестьян, фабрики у рабочих, школы у учитилей, больницы у врачей, Украина у украинцев, Россия у русских, что завтра об этом узнает весь мир и, поразившись осенившему нас уму, сделает у себя то же самое.}}
* Я зневажаю уряд [[Україна|України]] за його скотиняче ставлення до культурних пам'ятників своєї старовини. У нього немає любові до народу. Народ має багато підстав ненавидіти всіх нас за це.
* Як тяжко, і болісно, і страшно бути бездітним в житті і в творчості.