Довженко Олександр Петрович: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
м вікіфікація
доповнення
Рядок 17:
* Двоє дивляться вниз. Один бачить калюжу, другий — зорі. Що кому.
* [[Дитинство]] дивується. [[Молодість]] обурюється. Тiльки лiта дають нам мирну рiвновагу i байдужiсть.
{{Q|Цитата = До­сі не мо­жу ди­ви­ти­ся на по­хо­ро­ни. Про­те во­ни з’яв­ля­ють­ся у всіх мо­їх сце­на­ріях та філь­мах, бо пи­тан­ня жит­тя і смер­ті впли­ну­ло на мою сві­до­мість, ко­ли я ще був ди­ти­ною, і за­ли­ши­ло слід на всіх мо­їх ро­бо­тах{{sfn|Довженко без гриму|2014|с=}}.}}
* [[Дурень]] — не обов'язково Іванушка-дурачок. Дурень нині часом закінчує два факультети, займає високі посади, має ордени, партстаж. Він часом здається зовні ніби звичайною людиною.
 
Рядок 144 ⟶ 145:
 
== Про Олександра Довженка ==
{{Q|Цитата = Він так ні­ко­ли і не діж­дав­ся на­леж­но­го по­ша­ну­ван­ня як у сво­їй кра­ї­ні, так і за її ме­жа­ми, біль­шою мі­рою че­рез те, що йо­го па­лкі, пан­те­їст­чні, фолькльор­ні філь­ми роз­кри­ва­ють­ся біль­ше як лі­рич­ні вір­ші, пе­ре­хо­дя­чи від од­ні­єї стро­фи до ін­шої, аніж як на­ра­ти­ви, де дія роз­ви­ваєть­ся від па­рагра­фа до па­рагра­фа чи від роз­ді­лу до роз­ді­лу<ref>[https://ktm.ukma.edu.ua/show_content.php?id=1356 Західні дослідники про творчість Олександра Довженка]</ref>.
|Коментар = «Жит­тя і смерть — ланд­шаф­ти ду­ші. Кі­но Олек­сан­дра Дов­жен­ка» ({{lang-en|Li­fe and De­ath-Land­sca­pes of the Soul. The Ci­ne­ma of Ale­xan­der Dov­zhen­ko}})
|Оригінал =
|Автор = Джо­на­тан Ро­зен­баум
}}
{{Q|Цитата = Довженко був увесь, як відкритий нерв. У нього було майже чаклунське відчуття на людей, на їхню душу, на їхній настрій. Можливо, тому він часто бував надзвичайно знервований і роздратований. Більше за все він не любив, щоб хтось стояв у нього за спиною. [...]
Можливо, для того, щоб заспокоїти нерви, що трошки розгойдалися, він часто (наскільки це було можливо) їхав до себе на дачу і довго ходив там серед сосен і ялиночок, вдихаючи запах хвої і неперестанно поглядаючи на землю{{sfn|Довженко без гриму|2014|с=360}}.
|Автор = Василь Левін
}}
{{Q|Цитата = Дов­жен­ко був ча­сти­ною ге­ро­їч­но­го пе­ріо­ду ра­дянсь­ко­го кі­но, для яко­го най­ви­щим по­тен­ціа­лом філь­му був мон­таж, і йо­го мон­таж­ні по­слі­дов­но­сті при­го­лом­шу­ють (на­сам­пе­ред — чер­гу­ван­ня уро­жа­їв у «[[Земля (фільм)|Зе­млі]]»). Во­ни спря­мо­ву­ють до звич­но­го сти­лю Дов­жен­ка, який на­ді­ляє ін­тен­сив­ні­стю ко­жен кадр, де є вну­тріш­ній рух і не­зал­еж­ність від кон­тек­сту, який лег­ко впіз­на­ти, на від­мі­ну від ро­біт йо­го су­ча­сни­ків. У кож­но­му кад­рі, який він ство­рив, Дов­жен­ко при­страс­но на­по­ля­гав на ди­во­виж­но­сті сво­­бо­ди кі­но у фраг­мен­тах ча­су та про­сто­ру<ref>[https://ktm.ukma.edu.ua/show_content.php?id=1356 Західні дослідники про творчість Олександра Довженка]</ref>.
|Коментар =
|Оригінал =
|Автор = Кріс Фу­джі­ва­ра
}}
{{Q|Цитата = Довженко встиг опинитися в кіно своєчасно, коли ще не зачинились двері перед експериментаторами. Він прагнув знімати так, як диктувала власна уява, незважаючи на протести спеціалістів, зокрема оператора Бориса Завелєва, які переконували, що «так не можна»{{sfn|"Звенигора": оволодіння історичним часом|2015|с=17}}.