Юрій Тарнавський: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
м Piznajko перейменував сторінку з Тарнавський Юрій на Юрій Тарнавський |
доповнення |
||
Рядок 3:
== Цитати ==
{{Q|Цитата = Жанр мініроману, яким написано трилогію «Ефект плацебо», майже емблематично постмодерний – структура базована на асоціятивності, прогалини в розповіді, змішання стилю розповіді від прози до драматичного діалогу до поезії, і безперервна гра із читачем різної форми алюзіями. Збірка «Modus Tollens» англійською з підзаголовком Improvised Poetic Devices («Імпровізовані поетичні пристрої»), у якій я примушую читача бути активним співавтором, це теж емблематично постмодерністський твір. Отже, так, я думаю, що я модерніст, який став постмодерністом<ref name="інтерв'ю_Літакцент">[http://litakcent.com/2019/09/17/yuriy-tarnavskiy-pishi-te-shho-tebe-raduye-i-ne-pishi-nichogo-inshogo/ Юрій Тарнавський: «Пиши те, що тебе радує, і не пиши нічого іншого»]</ref>.}}
{{Q|Цитата = За ті десятки років, які я пишу, я навчився дотримуватися принципу «пиши те, що тебе радує, і не пиши нічого іншого». Так я принаймні задовольню себе. Ця настанова привела мене до відкриття жанру мініроману, в якім я покладаюся на короткі уступи прози й послуговуюся неґативним текстом, тобто упуском важливої інформації, яку читач мусить сам собі постачити. Форма запитань і відповідей є варіянтом цього підходу. Без застосування її я не зміг би був написати роман<ref name="інтерв'ю_Літакцент"/>.}}
{{Q|Цитата = Крім роману «Менінґіт», де частина тексту автобіографічна, жодна з моїх книг художної прози не базована на фактах з мого життя. Це повністю розв’язує мені руки, і я можу видумувати, що хочу, щоб радувати читача. Факт, що я не міг упоратися з цією темою, муляв мене дуже і я чувся неадекватним. Що я за письменник, я думав, коли не можу описати свого дитинства<ref name="інтерв'ю_Літакцент"/>?}}
{{Q|Цитата = Мені здається, що моя творчість природно розвивається від класичного модернізму – строге дотримування форми вільного вірша та екзистенціалізм в поезії (збірка «Життя в місті») і сюжетна форма й екзистенціалізм у прозі (роман «Шляхи») – до постмодернізму – мовні експерименти й нераціональність у поезії («Без Еспанії») і теж мовні експерименти та несюжетна форма в прозі (романи «Менінґіт», що побудований із окремих оповідань, та «Три бльондинки і смерть», що побудований на нумерології, обидва написані штучною мовою)<ref name="інтерв'ю_Літакцент"/>.}}
{{Q|Цитата = Найбільш очевидно постмодерністичними моїми творами є п’єси з гексалогії «6х0», що взоруються на класичну грецьку драму. Одну із них, «Не Медею» я переклав англійською, і вона вийшла друком і була поставлена у відомому аванґардному нью-йоркському театрі «Мабу Майнз»<ref name="інтерв'ю_Літакцент"/>.}}
{{Q|Цитата = Улюблений мій жанр – проза, але у свої прозові твори, як я сказав, я включаю і драму і поезію, і ставлюся в них до мови твору так само уважно, як до мови у вірші. І взагалі, у своїх прозових творах, коли треба, я покладаюся на техніку поезії, оскільки вона така потужна<ref name="інтерв'ю_Літакцент"/>.}}
{{Q|Цитата = У своїй статті «Модернізм – це теж гуманізм», я висуваю тезу, що існують два види літературного постмодернізму – художній, себто твори, що мають мистецьку вартість, і комерційний, що її, по суті, не мають, а написані для суто комерційних цілей, такі, як творчість [[Умберто Еко]]. Мистецький [[постмодернізм]] за цією тезою, це остання фаза модернізму, яка включає багато характеристик класичного модернізму 20–30-х років на додачу до нових елементів<ref name="інтерв'ю_Літакцент"/>.}}
{{Q|Цитата = Часом «великих романів» було ХІХ століття, особливо в англійській, французькій і російській літературах. Намагання перенести це в пізніші молодші літератури недоречно. [...] А чи роман помер? Якщо уважати романом роман ХІХ століття, то думаю, що так, він помер. І нехай буде йому земля пером, а не машинкою до писання чи комп’ютером<ref name="інтерв'ю_Літакцент"/>.}}
== Цитати з віршів ==
* Вечір горить синім полум'ям,
: холодним, німим, присипляючим:
: хімічна реакція одного дня,
: оксидація [[Життя|життєвого]] прагнення<ref>[http://www.ukrcenter.com/Література/Юрій-Тарнавський/67613-2/Думки-про-мою-смерть Зі збірки «Життя в місті»]</ref>.
: <small>''(«Думки про мою смерть»)''</small>
| |||