Погодін Михайло Петрович: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
Friend (обговорення | внесок) Створена сторінка: {{Особа}} '''Миха́йло Петро́вич Пого́дін''' ({{lang-ru|Михаил Петрович Погодин}}; 1800 — 1875) — росі... |
Friend (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
{{Особа}}
'''Миха́йло Петро́вич Пого́дін''' ({{lang-ru|Михаил Петрович Погодин}}; 1800 — 1875) — російський історик.
== Цитати ==
{{Q|Цитата = Я давно вже поділив російську історію на два періоди. Перший — феодалізм з Рюрика, другий — деспотизм з Іоанна III. Рюрикова династія жила у феодалізмі і здійснила той деспотизм. [http://lib.pushkinskijdom.ru/LinkClick.aspx?fileticket=1-hdCYF9O4Y%3D&tabid=10183]|Коментар = |Оригінал = Я давно уже разделил российскую историю на два периода. Первый — феодализм с Рюрика, второй — деспотизм с Иоанна III. Рюрикова династия жила в феодализме и совершила оный деспотизм.|Автор = }}
== Про Погодіна ==
{{Q|Цитата = Той Москвич у своїй гордині посмів стверджувати, ніби до пришестя Татар не було Малоросіян у Києві, і що нема слідів малоруського наріччя в Несторевім та інших літописах!! Та зате наш старий Максимович рішуче спростував цю помилку.<ref>Національна ідентифікація українців Галичини у XIX — на початку XX століття (еволюція етноніма) / наук. ред. І. В. Орлевич; Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України; Інститут релігієзнавства — філія Львівського музею історії релігії. — Львів: Логос, 2016. — С. 153.</ref>|Коментар = |Оригінал = Тотъ Москвичъ въ своемъ высокомѣріи дерзнулъ утверждать, будто до пришествія Татаръ не было Малороссіянъ въ Кіевѣ, и что нѣтъ слѣдовъ малорусскаго нарѣчія въ Несторовой и проч. лѣтописяхъ!! Но зато нашъ старикъ Максимовичъ рѣшительно опровергнулъ это литературное заблужденіе.|Автор = [[Головацький Іван Федорович|Іван Головацький]], лист до брата, [[Головацький Яків Федорович|Якова Головацького]] (1857)}}
{{Q|Цитата = Мрійник уживався в ньому з ділком, турботи про долю Росії з турботами про своє благополуччя, вишукана ввічливість, скажімо, до Пушкіну, з грубістю до співробітників… Він був незалежний у своїх судженнях і вмів їх висловлювати з запалом, і в той же час йому траплялося опускатися до відкритих лестощів, до наївного схиляння перед панівною силою до найегоїстичнішого розрахунку; моральністю він взагалі не відзначався.<ref>''Мазин Константин Анатольевич'', [https://cyberleninka.ru/article/n/m-p-pogodin-chelovek-istorik-publitsist-kollektsioner-turist М. П. Погодин: человек, историк, публицист, коллекционер, турист…]// Современные проблемы сервиса и туризма. 2014. №3.</ref>|Коментар = |Оригінал = |Автор = Леонід Майков, російський історик літератури}}
{{Q|Цитата = Дивовижна і часто непередбачувана доля неординарних людей: одні з них купаються в променях слави за життя, до інших сучасники бувають байдужі і їхні обдарування високо цінують лише наступні покоління, треті користуються популярністю за життя і виявляються в забутті після смерті.
Погодін належить до третьої категорії людей - через деякий час про нього забули, і ім'я його відомо тільки порівняно невеликому колу осіб, передовсім історикам різного профілю (суспільно-політичної думки, літератури, історіографії, журналістики, видавничої справи та ін.).<ref>''Тесля Андрей'', [https://cyberleninka.ru/article/n/slavyanskiy-vopros-v-publitsistike-m-p-pogodina-1830-1850-h-gg «Славянский вопрос» в публицистике М. П. Погодина 1830-1850-х гг.] // Социологическое обозрение. 2014. №1.</ref> |Автор = Микола Павленко, біограф Погодіна, книга «Михаил Погодин» (2003)}}
== Примітки ==
| |||