Мушкетик Юрій Михайлович: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
шаблон |
м доповнення |
||
Рядок 55:
{{Q|Цитата = Я з часом каявся і зараз каюсь в тому, що на той час майже все розумів про радянську владу, але ж того останнього кроку не ступив, який ступили знайомий мені добре [[Світличний Іван Олексійович|Світличний]] і [[Стус Василь Семенович|Стус]]... Я їх друкував під псевдонімами, коли їх уже ніде не друкували. Всі знайомі говорили, що мені за це тюрма буде. Про роботу в журналі «Дніпро» я написав спогади, коли помру, їх надрукують. Там знайдете і мої думки про те, хто був стукачем, сексотом, а дехто ще живий{{sfn|RECвізити2|2017|с=130}}...}}
{{Q|Цитата = Якщо дуже довго думати, ворог встигне відрубати думки разом із головою.}}
== Цитати про Юрія Мушкетика ==
{{Q|Цитата = У Києві ще до [[Загребельний Павло Архипович|Павла Загребельного]] успішно розробляє історичні перелоги Юрій Мушкетик. Власне, він як письменник і починав свою творчість із історичної теми, випустивши в 1954 році роман «Семен Палій», а в 1958 році вийшов роман «Гайдамаки». Дуже високо [[Критика|критика]] й читачі оцінили його зрілі, повні роздумів про долю України романи «Яса», «Гетьманський скарб» та «На брата брат»<ref>[http://www.ji-magazine.lviv.ua/Promovy_laureativ_premii_Antonovychiv/Fedoriv.htm Промови лауреатів премії Фундації Антоновичів Роман Федорів Історична романістика та національна свідомість]</ref>.<br/>
|Коментар = З лекції «Історична романістика та національна свідомість» (1995)
|Автор = [[Федорів Роман Миколайович|Роман Федорів]]}}
== Примітки ==
| |||