Короненко Світлана Анатоліївна: відмінності між версіями

 

{{Q|Якось так зірки стають, якась сила над тобою ходить, яка дає тобі здатність писати або не дає. В юності поезія прийшла до мене неримованою, здебільшого білим віршем і верлібром (це було природно для мене, і навіть думки не виникало сісти й почати римувати). Рима здавалася мені явищем штучним, неприродним, який мовби гальмує природний потік енергетики вірша. Але 2016 року поезія несподівано повернулася до мене, і повернулася римованою та дуже ритмічною. Була якась неймовірна розкіш у тому, часом майже хуліганство і якийсь неймовірний кайф, — підбирати рими, «гратися» з ними, вишукуючи й поєднуючи найнесподіваніші з них. А далі більше — я почала писати вірші на одну чи на дві рими. Виходило дивно, незвично й дуже музично.<ref name="https://day.kyiv.ua">Чадюк М. Замовляння... від асиміляції / Марія Чадюк // День. — 2020. — 27 лютого.</ref>}}

 

== Поетичні рядки ==