Вірджинія Вулф: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
категоризація |
#SheSaid доповнення |
||
Рядок 28:
* Але коли немає ні думок, ні почуттів - де ти тоді?
* Коли життя опадає, відкривається безмежна широчінь можливостей. І у всіх у цьому почутті - невичерпна допомога; у всіх є, напевно, це почуття - що наша видимість, ознаки, за якими нас розрізняють, - дрібниці. А під цим - тьма, що розповзається; бездонна: лиш час від часу ми спливаємо на поверхню, і тут-то нас бачать.
=== Жінки та розповідна література (стаття) (1929) ===
{{Q|Цитата = Історія Англії – це історія чоловічої, а не жіночої лінії. Про татів ми знаємо певні факти, щось, чим вони виділялися. Вони були солдатами або моряками; вони посідали ту чи іншу посаду, або видавали закони. Але що залишається від наших мам, бабусь, прабабусь? Нічого, крім легенд. Одна була красива, інша мала руде волосся, третю поцілувала королева. Ми нічого не знаємо про них, крім імені, дати одруження і кількости дітей<ref name="Вулф">{{стаття| автор = Вірджинія Вулф| заголовок = Жінки та розповідна література| посилання = | видання = Ї: Незалежний культурологічний часопис| місце = Львів| рік = 2000| номер = 17| сторінки = 78-86| isbn = }}</ref>.}}
{{Q|Цитата = Величезний вплив оточення і навіювання ми починаємо розуміти лише зараз, у наш вік [[Психоаналіз|психоаналізу]]. Так само, за допомогою [[Мемуари|мемуарів]] та листів ми починаємо розуміти, якого нечуваного зусилля потребує мистецький твір, і якого відмежування та посилення потребує [[душа]] митця. Переконливими у цьому сенсі є життєві історії та листи таких чоловіків як [[Джон Кітс|Кітс]], [[Томас Карлайл|Карлайл]] і [[Гюстав Флобер|Флобер]]<ref name="Вулф"/>.}}
{{Q|Цитата = Незаперечним є вплив на розповідну літературу досвіду. Найважливіша частина романів [[Джозеф Конрад|Конрада]] була б нікчемною, коли б у нього не було змоги поплавати морями. Якщо вилучити усе, що [[Толстой Лев Миколайович|Толстой]] знав про війну як солдат, про життя і суспільство як багатий молодик, котрий завдяки вихованню набув найрозмаїтішого досвіду, то ''Війна та мир'' незрівнянно збідніють<ref name="Вулф"/>.}}
{{Q|Цитата = Внутрішня дистанція, раніше доступна лише генію, оригінальній особистості, перебуває уже в межах досяжності жінки. Тому сьогодні середньостатистичний написаний жінкою роман природніший і набагато цікавіший, аніж 100 або 50 років тому<ref name="Вулф"/>.}}
{{Q|Цитата = На початку XV століття жіночі романи були майже виключно автобіографічними. Одним з мотивів, який спонукав їх писати, було прагнення розповісти про свої страждання, оприлюднити власну справу. Тепер, оскільки це бажання вже не таке нагальне, жінки починають вивчати власну стать, починають писати про жінок так, як про жінок ще ніхто не писав, адже донедавна жінки в літературі зазвичай були креатурами, створеними чоловіками<ref name="Вулф"/>.}}
{{Q|Цитата = Стара система, яка прирікала жінок на споглядання речей крізь примружені очі або крізь призму інтересів чоловіка чи брата, поступилася місцем безпосередньому та практичному інтересу людини, котра сама мусить діяти, а не лише тому, що їй дозволено впливати на дії інших. В такий спосіб увага жінок, до того сконцентрована виключно на особистому центрі, перемикається на неособисте; тому їхні романи стають більш критичними щодо суспільства і менш аналітичними щодо окремої долі<ref name="Вулф"/>.}}
{{Q|Цитата = Тому, якщо б ми наважилися пророкувати, то сказали б, що в [[Майбутнє|майбутньому]] жінки писатимуть менше романів, але кращих; вони писатимуть також ліричні, критичні та історичні книги. Але ми зазираємо в надто віддалене майбутнє, в ту золоту, казкову епоху, коли жінки матимуть те, в чому їм так довго відмовляли – вільний час, вільні гроші і власну кімнату<ref name="Вулф"/>.}}
== Примітки ==
{{reflist}}
== Джерела ==
| |||