Омер Бартов: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 7:
| Цитата = Ця реальність в Україні, що разюче відрізнялася від того, як розгорталися події на Заході, також сформувала інакшу пам’ять про минуле в сучасних суспільствах. До цього прислужився і той факт, що більша частина европейських євреїв жили в Східній Европі й західних частинах Радянського Союзу, а не в Центрально-Західній Европі. А це, у свою чергу, має привернути нашу увагу до того, що східноевропейські євреї жили в мультиетнічних і мультирелігійних (але, безперечно, не мультикультурних) спільнотах, тож грабунки і вбивства євреїв відбувалися в складному соціоекономічному та культур<ref>[https://shron1.chtyvo.org.ua/Omer_Bartov/Dyskomfortne_chytannia_vidpovid_moim_krytykam.pdf? Дискомфортне читання: відповідь моїм критикам] // Україна Модерна / переклад Олени Любенко. — 2009. — № 15 (4): Пам`ять як поле змагань. — С. 327.</ref>.
| Коментар =
| Оригінал =
| Автор = }}
 
{{Q
| Цитата = …градації мали значення, як мала значення і підтримка політичноідеологічного курсу тих, хто був біля керма влади. Під час німецького панування євреї перебували на найнижчому щаблі, і більшість їх було вбито. Наступними на черзі були поляки (в східній Галичині), і більшість їх було піддано етнічним чисткам — але ці «чистки» здійснювали переважно українські націоналісти, керуючись власними ідеологічними міркуваннями. Третіми йшли українці. 1939–1941 років вони більше співпрацювали з Совєтами, ніж з поляками, а 1941–1944 років — більше з німцями, ніж з поляками чи євреями. Діячі українського націоналістичного руху — ті, що
боролися за незалежну Україну, — стали мішенню Совєтів напередодні німецького вторгнення. Але в пропорційному відношенні від депортацій протягом цього періоду вони постраждали менше, ніж поляки чи євреї. Совєти жорстоко боролися з ними під час повторної радянської окупації. Українці також масово гинули в лавах Червоної армії (як і євреї) та у вермахті (який радше вбивав, ніж набирав євреїв на військову службу), а також у підпільних організаціях. Багато українців стали жертвами расистської політики нацистів: примусової праці, експлуатації й штучного голоду<ref>Там само. — С. 327—328.</ref>.
| Коментар =
| Оригінал =
| Автор = }}