Миколайчук Іван Васильович: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
доповнення |
доповнення |
||
Рядок 12:
== Цитати ==
{{Q|Цитата = [[Кіно]] здавалося мені [[мистецтво]]м високим і витонченим. А найбільше приваблювало те, що на екрані [[слово]] вже не мало такої влади над актором, як на театральній сцені. Мене вразило, що великі і найбільш напружені, найбільш емоційні епізоди могли розігратися без будь-яких слів, що природною, «нефорсованою» пластикою можна передати найтонші й найневловиміші нюанси, і найбільше потрясіння — крупний план, коли бачиш [[очі]] людини і в них читаєш все<ref name="Kino">{{стаття| автор = Брюховецька, Лариса.| заголовок = Реабілітація духовності. Парадокс Івана Миколайчука»| посилання = http://www.mykolaichuk.info/2021/03/blog-post_4.html| видання = Кіно-Театр| місце = Київ| рік= 1998| номер= 2|сторінки= 24-26|isbn = }}</ref>...}}
{{Q|Цитата = З роками я зрозумів, що немає жодних підстав червоніти з приводу свого сільського походження, що, навпаки, зв'язок із селом — моє [[щастя]], мій золотий запас<ref name="Kino_Teatr">{{стаття| автор = | заголовок = Крилаті вислови Івана Миколайчука| посилання = http://archive-ktm.ukma.edu.ua/show_content.php?id=1139| видання = Кіно-Театр| місце = Київ| рік= 2011| номер= 3|сторінки= |isbn = }}</ref>.
|Коментар = З інтерв'ю кінознавця Валерія Фоміна 1980 року}}
{{Q|Цитата = В роботі над роллю багато таких речей, які не піддаються раціональному поясненню. Тут надто багато таємничого, несподіваного, незрозумілого навіть для самого себе<ref name="Kino_Teatr"/>.
|Коментар = З інтерв'ю кінознавця Валерія Фоміна 1980 року}}
{{Q|Цитата = Я завжди намагаюся зрозуміти і відчути внутрішній [[біль]] свого героя<ref name="Kino_Teatr"/>.
|Коментар = З інтерв'ю кінознавця Валерія Фоміна 1980 року}}
{{Q|Цитата = Гарний фільм повинен будуватися як музичний твір. Драматургія музичного твору — найбільша і наймогутніша драматургія<ref name="Kino_Teatr"/>.
|Коментар = З інтерв'ю кінознавця Валерія Фоміна 1980 року}}
{{Q|Цитата = Чи потрібно якось спеціально турбуватися про те, щоб рятувати традиційну [[Культура|культуру]]? Мені здається, що ні. Рятувати треба [[Душа|душу]] народу, душу своєї нації. Всі найбільші цінності - в серці народному. Якщо збережемо духовне [[здоров'я]], то не загубиться і його традиційна культура<ref name="Kino_Teatr"/>.
|Коментар = З інтерв'ю кінознавця Валерія Фоміна 1980 року}}
{{Q|Цитата = Головне — врятувати саму [[Людина|людину]]. Підтримати її. Зміцнити її [[Віра|віру]] в добро, в милосердя<ref name="Kino_Teatr"/>.
|Коментар = З інтерв'ю кінознавця Валерія Фоміна 1980 року}}
{{Q|Цитата = Невідворотний хід буття веде нас від багатьох традиційних цінностей. Та я вірю, що ми до них обов'язково повернемося<ref name="Kino_Teatr"/>.
|Коментар = З інтерв'ю кінознавця Валерія Фоміна 1980 року}}
{{Q|Цитата = [[Європа]] вже тепер наряджається в національний одяг, намагається відродити традиційні ритуали. І це не тільки інтерес до етнографії, гри в [[минуле]]. За цим — серйозний потяг до справжніх і глибоких цінностей, з якими Європа свого часу поспішила розлучитися<ref name="Kino_Teatr"/>.
|Коментар = З інтерв'ю кінознавця Валерія Фоміна 1980 року}}
== Про Івана Миколайчука ==
|