Ахматова Анна Андріївна: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
#SheSaid goes on! Кампанія триває), доповнення |
||
Рядок 11:
* ...А [[Слава|слава]] земна — мов дим.<br/>Таж я не цього жадала...<br/>Усім коханцям моїм<br/>Я щастя подарувала.
:: <small>''(«А слава земна...» / Пер. Ігор Качуровський // «Хотінь безсенсових отрута». — С. 250)''</small>
{{Q|Цитата = <poem>Входить в шапці набакир.
Хлібний місяць, лютий мир.
В домі – голод і пітьма.
Хвора жінка в нім. Сама.
Мужа вбито. Син в тюрмі.
Хто заплаче по мені<ref>Пер. Володимира Затуливітра</ref>{{sfn|Ніч на Венері|2020|с=208}}?</poem>
|Коментар = З поеми «Реквієм», 1963
|Оригінал =
|Автор = }}
* Над почесті, над юність, над [[Свобода|свободу]]<br/>Я ставлю [[Муза|Музу]], гостю палахку.
:: <small>''(Муза / Пер. Дмитро Павличко // «Хотінь безсенсових отрута». — С. 256)''</small>
{{Q|Цитата = <poem>Тоді, як ховають епоху,
Надгробний псалом не звучить.
Кропива з чортополохом
Нехай же її прикрасить.
Погребники лиш, мов лихо,
Лінуються. Діло не жде!»
І тихо, так, Господи, тихо,
Що чути, як час іде<ref>Пер. Марти Тарнавської</ref>{{sfn|Ніч на Венері|2020|с=209}}.</poem>
|Коментар = «Тоді, як ховають епоху», 1940
|Оригінал =
|Автор = }}
* Хор ангелів у вишині пролинув,<br/>І розтопилось небо вогняне.<br/>Отцеві мовив: — Чом мене покинув?<br/>А Матері: — О, не ридай Мене...
:: <small>''(Розп'яття / Пер. Ігор Качуровський // «Хотінь безсенсових отрута». — С. 260)''</small>
{{Q|Цитата = <poem>Я на руку, на праву наділа,
Рукавичку, що з лівой руки<ref>Пер. Ольги Радченко </ref>{{sfn|Ніч на Венері|2020|с=209}}.</poem>
|Коментар = «Пісня останньої зустрічі»
|Оригінал =
|Автор = }}
* Майбутнє, як відомо, кидає свою тінь задовго до того, як увійти.
Рядок 69 ⟶ 97:
{{Q| Цитата = Минулої зими я читала «Улісса». Прочитала чотири рази, перш ніж здолала. Дуже чудова книга. Щоправда, на мій смак, там надто багато порнографії.<ref name="Анна"/>}}
{{Q| Цитата =Я вам не ставила платівку про Бальмонта?<ref name="Анна"/>}}
== Про Анну Ахматову ==
{{Q|Цитата = Вірші – не мета творчого самовираження, а засіб самопорятунку. Нема іншої тези, яка б так протирічила художньому світу Ахматової часів «Вечорів» чи «Вервиці». Відтак ця максима стане для її поезії визначальною{{sfn|Ніч на Венері|2020|с=207}}.
|Коментар = З есею «Анна Ахматова»
|Оригінал =
|Автор = [[Улюра Ганна Анатоліївна|Ганна Улюра]]}}
{{Q|Цитата = «Слава миру» не має жодного історичного права (кажуть) стояти поруч із «Реквіємом»! Неправда. Вони мусять бути поруч. Бо інакше не почуємо щось безкінечно важливе про Ахматову, про «вцілілого класика»{{sfn|Ніч на Венері|2020|с=208}}.
|Коментар = З есею «Анна Ахматова»
|Оригінал =
|Автор = Ганна Улюра}}
{{Q|Цитата = «Реквієм» – не заупокійна [[молитва]]. Мета поеми – не вихід з колективної травми, вона ретравматизує – свідомо і послідовно. Вона мусить довести режим, який зміг таке скоїти зі своми громадянами, до повного краху. До нуля{{sfn|Ніч на Венері|2020|с=208}}.
|Коментар = З есею «Анна Ахматова»
|Оригінал =
|Автор = Ганна Улюра}}
{{Q|Цитата = Скам’яніти – значить утратити чуттєвість, власне, обнулитися під тиском пережитого [[Горе|горя]]. Але цю дію Ахматова передоручає: і мармуру, і поетам-попередникам. Її горе розділене. Як «Реквієм» присвячений жінкам, котрі стояли з нею в черзі до «Хрестів», так і монумент поезії у фіналі – не пам’ятник самій Ахматовій, не тільки їй{{sfn|Ніч на Венері|2020|с=208}}.
|Коментар = З есею «Анна Ахматова»
|Оригінал =
|Автор = Ганна Улюра}}
{{Q|Цитата = Ця тривіально-романтична бесіда з «шепотом осіннім» справляє таке сильне враження саме тому, що на початку її – тонка реалістична деталь (переплутані рукавички), а наприкінці – сильний поетичний прийом ([[вогонь]] у чужій спальні, де тебе більше нема, не гріє). Вона ж щойно була схвильована до нестями, вона ж от-от була померти за Нього (двічі!), і от їй уже байдуже до тих чужих вогнів{{sfn|Ніч на Венері|2020|с=209}}.
|Коментар = Про «Пісню останньої зустрічі» //З есею «Анна Ахматова»
|Оригінал =
|Автор = Ганна Улюра}}
== Примітки ==▼
{{reflist|2}}▼
== Джерела ==
* ''Душенко, К. В.'' Словарь современных цитат [Електронний ресурс] : 5 250 цитат и выражений XX и XXI века, их источники, авторы, датировка. — Москва: Эксмо, 2006. — 1251 с.
* ''Ахматова, Анна.'' [Вірші] // «Хотінь безсенсових отрута»: 20 російських поетів «срібного віку» в українських перекладах / Упоряд. Максим Стріха. — К.: Факт, 2007. — С. 238-263.
* {{книга|автор = [[Улюра Ганна Анатоліївна|Ганна Улюра]] |заголовок = Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві |місто =Київ | видавництво =ArtHuss |рік=2020 |сторінок = 464 |isbn = 978-617-7799-43-5 |ref = Ніч на Венері}}
▲== Примітки ==
▲{{reflist}}
{{Поділитися}}
{{DEFAULTSORT:Анна Ахматова}}
[[Категорія:Автори-А]]
[[Категорія:Російські поети]]
| |||