Києво-Могилянська академія (1659—1817): відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
м →Примітки: категоризація |
доповнення |
||
Рядок 14:
| Коментар =
| Оригінал = }}
{{Q
|Цитата = Схоластично-клясичний період в українській старій літературі починається од кінця XVI віку і починає ширитись од того часу, як київський митрополит Петро Могила переробив київську богоявленську школу при Братському монастирі на вищу школу в 1631 році, коли вона почала зватись Києво-Могилянською колеґією, а потім Київською академією. В Київській академії давнє візантійсько-аскетичне прямування змінилось на схоластично-полемічне. Богословія викладалась по системах Петра Ломбарда, [[Тома Аквінський|Фоми Аквіната]] та інших європейських схоластів, по системах, опертих на грецькій філософії. [[Риторика]] викладалась по латинських шкільних школах, складених по [[Арістотель|Арістотелеві]], Димитрії Александрійському, [[Цицерон|Ціцеронові]] й [[Квінтиліан|Квінтіліанові]], і була по формі зовсім клясична. В Київ з [[Європа|Європи]] перейшли містерії<ref name="utoronto">[http://sites.utoronto.ca/elul/Nechui/Ukrainstvo/ukrainstvo05.Nepotribnist-1.html Іван Нечуй-Левицький. Непотрібність великоруської літератури для України і для слов'янщини (Сьогочасне літературне прямування)]</ref>.
|Коментар = З трактату «Непотрібність великоруської літератури для України і для слов'янщини. (Сьогочасне літературне прямування)».
|Оригінал =
|Автор = [[Нечуй-Левицький Іван Семенович|Іван Нечуй-Левицький]]}}
== Примітки ==
| |||