Винниченко Володимир Кирилович: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
доповнення |
м доповнення |
||
Рядок 3:
'''Володи́мир Кири́лович Винниче́нко''' (1880 — 1951) — український прозаїк, драматург, політичний і державний діяч. Перший голова [[w:Директорія Української Народної Республіки|Директорії УНР]] (1918—1919).
== Вислови ==
* ''Вірою вбивається всякий страх.
Рядок 36:
* ''Чудний наш народ — і сильний, і сумний... Мав героїв — і ніхто їх не знав... Усе життя любив волю — і все життя жив рабом... Утворив багатства пісні — і сам її не знає...
== Цитати з художніх творів ==
=== Записки Кирпатого Мефістофеля ===
* {{Q
| Цитата = Весна — паскудний час, неспокійний, розхрістаний, безглуздий<ref>Записки Кирпатого Мефістофеля, с. 3</ref>
}}
* {{Q
| Цитата = (…) ви щасливий чоловік (…) ви не знаєте,що то таке бути батьком. Ви не знаєте, що то за страшне чуття, як воно не піддається ніякому контролеві, ніякій логіці. Чорт його знає, що за сила! Я вам заздрю: вільний, самотній, незалежний. Ніколи не майте дітей, а коли захочете мати, то будьте обережні, ох, будьте обережні!<ref>Записки Кирпатого Мефістофеля, с. 25</ref>
}}
* {{Q
| Цитата = (…) навіщо я живу? (…) Уявляю як повинно бути нудно тій істоті, яка з обов'язку свого становища мусить бути безсмертною: це ж така одноманітна, монотонна річ — життя. Родиться, розвивається, поживе, вмирає. І так вічно-вічно. Зоряні світи, окремі планети, людські царства, людина, мікроб — живуть по одному шаблону. Не розумію, який інтерес може бути в цій тяганині, кому й навіщо це потрібно?<ref>Записки Кирпатого Мефістофеля, с. 14</ref>
}}
* {{Q
| Цитата = (…) розумна, освічена, поступова жінка! (…) І разом з тим безмежно-егоїстичний, злий, жорстокий паразит. Просто паразит! Та вона ж нічого не робить! Нічогісінько! (…) Та це ж досмертній грабіж! За те, що вона викинула з себе два шматки живого м'яса, викинула з скотячим вереском, страхом, прокльонами, за ці подвиги вона все життя має право сидіти на шиї людині, має право вмішуватись у його життя, нівечити його, оплювати, зогидити? Так? (…) нема гидкіщої, нема паскудніщої істоти на землі, як жінка матеріально забезпеченого інтелігента. Запевняю вас, запевняю! Що таке наші жінки, жінки професорів, відомих адвокатів, письменників, лікарів, інжинерів, як не паразити, як не досмертні грабіжники своїх чоловіків, як не павучихи, що пожирають своїх самців?<ref>Записки Кирпатого Мефістофеля, с. 24</ref>
| Коментар = обґрунтування Панаса Павловича свого бажання розлучитися із дружиною
}}
== Примітки ==
{{reflist|3}}
== Джерела ==
* {{книга|автор =Винниченко В. К. |заголовок =Записки Кирпатого Мефістофеля: Роман, повість, оповідання, п'єса / Худож.-оформлювач А. С. Ленчик. |місце =Харків |видавництво =Фоліо |рік =2008 |сторінок =382 |серія=Українська література |isbn=978-966-03-4601-7}}
* [http://ukrlife.org/main/afor/vinnich.html Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2001]
| |||