Еразм Ротердамський: відмінності між версіями

'''Ера́зм Ротерда́мський''' (лат. ''Desiderius Erasmus Roterodamus''; 1466/1469  — 1536)  — мислитель [[w:епоха Відродження|епохи Відродження]].

* '' Жити гідно не заборонено нікому.

* '' Істина не вміє брехати.

* '' Світ сповнений фарисеїв.

* '' Моя вітчизна там, де моя бібліотека.

* '' Передбачення майбутнього походить не від оракулів та авгурів, а від мудрості.

* '' У людському товаристві все робиться дурнями і поміж дурнів.

* '' У темряві всі жінки однакові.

* '' Знання - — у дії.

* '' Даруй світло, і пітьма зникне сама по собі.

* '' Найчастіше перемагає той, кого не сприймали всерйоз.''

* '' Не знаю, чого зможуть домогтися мій талант і мої твори, проте я наміряюсь і прагну бути корисним не лише німцям, а й французам, іспанцям, англійцям, чехам, рутенцям і, якщо тільки зумію, навіть туркам і сарацинам. '' - — з листа Йонасові Йодоку від 10 травня 1521 p.

* '' Є в світі нещастя, якого слід завжди наполегливо уникати. Треба захищатись від нього всіма засобами, відганяти його від себе з усіх сил. Цим лихом є війна. Немає воістину речі згубнішої, злочиннішої, небезпечнішої за неї. Вона наносить людям найболючіші рани. Вона проймає їх найбільшою огидою, будить в них невимовну відразу. [...…]Війна завдає стільки горя, що жодна мова, не те що моє незграбне слово, неспроможна його висловити.'' - — з "«Війна мила тим, хто її не зазнав"» (1515).

* '' Як можна співставляти розбій і митру? Що спільного в єпископського або пастирського посоха з мечем? Як можна вітати людей з миром і водночас ввергати їх у найжорстокіші битви, розхвалювати мир на словах, а насправді ж закликати до війни? Як можна, щоб ті ж самі вуста голосно славили миролюбного Христа і вихваляли війну?'' - — зі "«Скарги Миру"» (1517).

* '' Твори, написані жартівливим стилем, не такі нудні і приносять читачеві більшу користь, аніж сповнені бундючної серйозності.''

=== Джерела= ==

1.* [http://aphorism-citation.ru/index/0-207 Афоризми, цитати, вислови. Еразм Роттердамський (рос.)]

2.* Еразм Роттердамський. Похвала глупоті. Домашні бесіди. К.: Основи, 1993. 320 с. - — С.: 3-11.