Силенко Лев Терентійович: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
Створена сторінка: {{wikipedia}} '''Лев Силе́нко''' (1921 — 2008) — засновник [[W:Рідна Українська Національна Віра|Рідної...
 
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{wikipedia}}
'''Лев Силе́нко''' (1921 — 20081921–2008)  — засновник [[W:Рідна Українська Національна Віра|Рідної Української Національної Віри]] (РУНВіри).
 
 
Рядок 6:
* Безвартісне слово не є словом.
* Без щастя виконана праця має в собі дух нещастя.
* [[Віра]] в себе — таїна життєвих успіхів.
* Живи для добра Вітчизни, щоб твій народ знав, що ти жив.
* Людина сильна силою свого народу.
* Людина така, яке в неї мислення.
* Ти є той, кому поклоняєшся.
* Поклоняєшся чужим духовним істинам — значить, ти чужовір.
* Що варта віра без волі?
* Відвага — прикмета щасливої душі.
* Людина, яка не любить Вітчизну, втратила все.
* Чужа Воля — неволя.
* Тим, які понад усе ставлять слово, кажу: слово безплідне, якщо воно не має Мети.
* Слава, збудована на Виконанні розпоряджень чужого авторитета, стає сміттям, гряззю.
* Що більше в народі байдужих «я», то трагічніша доля народу.
* Людина, яка не вірить в себе, не може бути достойною.
* Утратиш віру в себе — значить, шлях твого життя не твій.
* Коли ти маєш родичів, які тебе народили фізично, але не маєш родичів, які тебе народили духовно, ти напівнароджена людина.
* Коли ти не живеш для добра Вітчизни, значить, ти робиш своїх дітей сиротами.
* Ще ніхто собі щастя не створив, забувши Рідну Матір.
* Коли вороги твоєї Вітчизни або твого вірного прия-теля вимагають від тебе правди, вони її недостойні.
* Найкращий спосіб обороняти свої скарби — це мудро їх збагачувати.
* Коли твоє особисте і національне «я» залежатиме від чужоземного «я», значить, ти людина рабського «я».
* Хто пристосовується до чужого «я», той відстосовується від рідного.
Рядок 34:
* Не володіючи Відвагою, не вирушай у дорогу відважних: живи і працюй там, де Відвага не потрібна.
* Народ, який звик до невільницького розуміння Справедливості, боротися за волю не здатний.
* По-чужому осправедливлений народ не є народом — є людністю без власного духовного обличчя.
* Хто по-чужому справедливий, той по-рідному несправедливий.
* Якщо людина зрадила чесність, якою дорожила, то це означає, що вона зрадила себе.
* Краще вмотивований той погляд, який моральніший.
* Мати-Природа стоїть на боці сильних: слабких не любить, щоб світ не був слабкий.
* Воля без Мети — дитина без майбутнього.
* Коли у твоїй родині не твій дух панує, то ти раб у своїй рідній хаті.
* Чуже не стане рідним від того, що ти його рідним називаєш: у чужому зміст чужий.
* Чужі віри — чужа Любов.
* Хто любить усіх, той не здатний відрізнити злодія від добродія, не здатний відрізнити сина Вітчизни від зрадника Вітчизни.
* Той, хто любить усіх, є малої думки про свою Любов або — нікого не любить.
* Щастя там, де пристрасть.
* Хто має випрохану Волю, той утратив гідність.
* Заздрістю ніхто себе не ощасливив, не збагатив.
* Вороги твого народу — твої особисті вороги.
* Чим людина самодисциплінованіша, тим вільніша.
* У раба точність вимушена.
* Отримає той, хто дає.
* Кожна частина Землі є центром Землі.
* Любов до Вітчизни — пристрасна й світла — жаріє тільки в пристрасних і світлих душах.
* Без Любові до Вітчизни не можна відчути щастя бути сином Вітчизни.
* Справа не в Справедливості, а в ідеалі Справедливості.
Рядок 67:
* Хто почуває себе вільним тоді, коли в столиці Вітчизни панує чужа мова, діють накази, прислані з чужини, той неповноцінна людина.
* Любов до Вітчизни квітне кров'ю на прапорах Вітчизни.
* Безумство залюблених у Вітчизну — мудрість національної волі.
* Образа — овоч глупих людей. Не споживай його.
* Хто не вміє ненавидіти ворогів, той не вміє любити приятелів.
* Коли є фронт, непослідовні повинні у тилу пасти стада і бути під наглядом послідовних.
Рядок 74:
* Хто постійно журиться, щоб не померти, той осмертнює життя своє.
* Любов до Вітчизни має право бути такою, якою їй хочеться. Їй хочеться ненавидіти ворогів Вітчизни: о, святе її хотіння!
* І воля квітне в праці, а неволя — в бездіяльності.
* Хто, живучи в рабстві, щастя знайшов, має рабське щастя.
* З крові безумно залюблених у Вітчизну, як з іскри, загорається в народі хотіння мати свою державу.
 
== Джерела ==
* [http://ukrlife.org/main/afor/sylenko.html Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка.  — Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2001]
 
[[Категорія:Релігійні діячі]]