Козаки: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
Friend (обговорення | внесок) Перенаправлено на Українські народні прислів'я та приказки: козаки, козацтво |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
== Ординські козаки ==
#REDIRECT [[Українські народні прислів'я та приказки: козаки, козацтво]]▼
* «Сице рече младий отрок до прекрасної: «Душечка єси ти прекрасная дівиця! Ходив єсьми по многим городам, служив єсьми царю в Орді, королю в Литві, не знайшов такової прекрасния дівиці як ти прекрасная дівиця» (Сказання про молодця і дівицю <ref>http://old-ru.ru/08-34.html</ref>)
* «Існує рівність. Кожна людина працює стільки ж, скільки інший; немає відмінності. Ніякої уваги не уділяється богатству або значимості“» (цар Чингіз, Велика Яса у переказі Г.Вернадського <ref>http://oldru.com/vernadsky/ver03/14_03.htm</ref>)
* «Год 1494. "Октября приіде з Волох Іван Андрієвич Субота Плесчеєва, а з Крима Констянтин Заболоцький; а йшли Полем, і грабили їх на Полі татаровя, ординські козаки"»
* «Про час появи донських козаків до сих пір серед істориків не існує єдиної точки зору. Так М.С. Коршиков і В.М.Корольов вважають, що «крім широко поширеної точки зору про походження козаків від руських біглих людей і промисловиків, існують в якості гіпотез і інші точки зору. На думку Р. Г. Скриннікова, напримклад, першоначальні козачі громади, складалися з татар, до яких приєднувались потім руські елементи. Л. М. Гумільов пропонував вести донських козаків від хазар, які, змішавшись із слов'янами, склали бродників, являвшихся не тільки попередниками козаків, але і прямими їх предками. Все більше спеціалістів схиляються до того, що витоки донського козацтва варто бачити у древньому слов'янському населенні, яке згідно археологічних відкриттів останніх десятиліть, існувало на Дону в VIII—XV ст.» (В. Сухоруков <ref>Сухоруков В. Д. Историческое описание Земли Войска Донского — Ростов-на-Дону, 2001. — С. 44−45.</ref>, <ref>http://www.razdory-museum.ru/cossacks.html</ref>)
* «Серед цих загонів особливий інтерес для нас представляють «казаки» — вихідці із різних орд, з самих низів татарського суспільства, ледве чи не єдиною привілегією яких була особиста свобода. В тюркських мовах слово «казак» означає вільну, незалежну людину, шукача пригод, бродягу. Згадки про цих степових розбійників у великій кількості зустрічаються в документах XV — початку XVI ст. Наприклад, в Московському літописному зводі кінця XV в. під 1492 р. читаємо: «Того ж літа іюня в 10-й день приходили татаровя ординські казаки, в головах приходив Томешок зовуть, а з ним двісті і дватцять чоловік — во Олексин на волость на Вошан і, пограбив, поідоша назад»» (Станіславський <ref>http://krotov.info/history/17/1610/stanislav_01.htm</ref>)
* Каза́к а́-, укр. коза́к, др.-русск. козакъ "робітник, батрак", вперше в грам. 1395 г.; см. Срезн. I, 1173 і сл. З укр. запозич. польськ. kоzаk "казак". Наголос у формі мн. каза́кі – результат впливу польсько-укр. форми; оренб. козаки кажуть: казакі; см. Зеленін, РФВ, 56, 239. Запозич. з тур., крим.-тат., казах., кирг., тат., чагат. kаzаk "вільна, незалежна людина, шукач пригод, бродяга" (Радлов 2, 364 и сл.); див. Бернекер 1, 496; Мi. ТЕl. I, 330. Сюди ж каза́ки мн., соврем. каза́хи – тюрк. народ. Етнонім касо́г не споріднений каза́к, всупереч Ельї (505). (Макс Фасмер <ref>http://dic.academic.ru/dic.nsf/vasmer/40357/Казак</ref>)
* «Був-жив поп да попаддя. У них був козак (батрак), по імені Ванька; тільки життя у них козаку було не дуже-то добре: занадто скупа попаддя була» (Великоруська народна казка "Казка про те, як піп теля народив") <ref>http://skazki.org.ru/tales/skazka-o-tom-kak-pop-telenka-rodil/</ref>)
* «Згідно Полю Пеліо ім'я Узбек (Özbäg) значить „хазяїн себе“ (maître de sa personne), тобто „вільна людина“. Узбек в якості назви нації значило б тоді „нація вільних людей“. Казак (казах) — в кількох тюркських діалектах означає „вільна людина“, „вільний шукач пригод“ і, звідси, „житель приграничної полоси“. В його основному значенні цим словом називали як групи татарських, українських і руських поселенців (казаки), так і цілий середньоазійський народ киргизів (казахів)» (Верналський <ref>http://oldru.com/vernadsky/ver03/30.htm</ref>)
* «Перші козаки, зброд з черкес горських, в княжінні Курському в 14 ст. з'явились; де вони слободу Черкаси побудували і під захистом татарських губернаторів воровством і розбоями промишляли; потім перейшли на Дніпро і місто Черкаси на Дніпрі побудували» (В.Татіщев <ref>Татищев В. Н .Собрание сочинений. В 8 т. — М.−Л.: Наука, 1962−1979. (переиздание: М.: Ладомир, 1994.)— Т. II.— С. 240.</ref>)
* «Мова йде про здавна заселеному вихідцями з основної Русі просторі між ріками Воронежем і Хопром, а якщо міряти з півночі на південь - від річки Цни до нинішньої станиці Вешенської на середньому Доні (нині цей простір входить своїми окремими частинами в Ліпецьку, Тамбовську, Вороніжську, Волгоградську і Ростовську області). Давно встановлено, що східнослов'янські — головним чином сіверянські – поселення існували тут ще в VIII-IX століттях (потім руські змушені були уйти звідси через різні небезпеки, пов'язані з військовою практикою Хазарського каганату…), але набагато менш відомо, що ніяк не пізніше XII століття (а точніше, навіть ще раніше – вскорості після погибелі Хазарського каганату, в кінці Х століття) сюди знову прийшли руські переселенці. Вони виявились поза владою якого-небудь князівства, і саме тут, на цій мало відомій окраїні тодішньої Русі, як аргументовано доводить в своїй книзі О. О. Шенніков, почало складуватись козацтво» (Вадим Кожинов <ref>http://www.e-reading-lib.org/chapter.php/28186/8/Kozhinov_-_Istoriya_Rusi_i_russkogo_Slova.html</ref>)
* «…зараз важливо ствердити одне: майбутні козаки, очевидно, принесли сюди епос не в XV-XVI століттях, а не пізніше XII століття (тобто, можливо, і в XI столітті), коли його життя дійсно ще продовжувалось на Русі (до речі сказати, само слово «казак» широко використовується в писемності вже з XV століття; в усне мовлення воно ввійшло, без сумніву, набагато раніше)» (Вадим Кожинов <ref>http://www.e-reading-lib.org/chapter.php/28186/8/Kozhinov_-_Istoriya_Rusi_i_russkogo_Slova.html</ref>)
== Див. також ==
* [[Воля Божа]]
* [[царство Ординське]]
| |||