Гоголь Микола Васильович: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
м r2.6.6) (Робот: замінив it:Nikolaj Vasil'evič Gogol' на it:Nikolaj Gogol' |
Немає опису редагування |
||
Рядок 36:
* Стань спершу сам чистішим душею, а потім намагайся, щоб інші були чистіші.
* Якого горя не забирає час? Яка пристрасть вціліє у нерівній боротьбі з ним?
== Про Гоголя ==
* {{Q| Цитата =
<poem>Ти смієшся, а я плачу,
Великий мій друже.
А що вродить з того плачу?
Богилова, брате…</poem>
| Автор = ''[[Шевченко Тарас Григорович|Т. Шевченко]] «Гоголю»; 30.XII 1844, С.-Петербург''}}
* {{Q
| Цитата = Випадково якось зайшла мова у мене з вами про «Мертві душі». І ви відгукнулися надзвичайно сухо. Мене це неприємно вразило, тому що я завжди читав Гоголя з насолодою і тому що я в глибині душі поважав ваш шляхетний розум, ваш смак і ваші ніжно піднесені почуття. Мені було боляче, я подумав, невже я настільки нерозумний і грубий, що не можу ні розуміти, ні відчувати прекрасного. Так, ви правду кажете, що упередження ні в якому раз не дозволено, як почуття без підстави. Мене захоплють ваші теперішні думки - і про Гоголя, і про його безсмертний твір! я в захваті, що ви зрозуміли істинно християнську мету його! так!.. Перед Гоголем потрібно благоговіти як перед людиною, обдарованою найглибшим розумом і найніжнішою любов’ю до людей! Сю, по-моєму, схожий на живописця, який, не вивчивши порядно анатомії, заходився малювати людське тіло, і щоб прикрити своє невігластво, він його напівосвітлює. Щоправда, подібне напівосвітлення ефектне, але враження від нього миттєве! - Так і твір Сю, поки читаєш - подобається і пам’ятаєш, а прочитав - і забув. Ефект і більше нічого! Не такий наш Гоголь - справжній знавець серця людського! Наймудріший філософ! і найбільш піднесений поет повинен благоговіти перед ним як перед людинолюбцем! Я ніколи не перестану шкодувати, що мені не вдалося познайомитися особисто з Гоголем. Особисте знайомство з такою людиною є неоціненним, в особистому знайомстві іноді випадково відкриваються такі принади серця, які не в силах жодне перо зобразити!
| Автор = Лист Т. Шевченка до В. М. Рєпніної; 7.III 1850, Оренбург<ref>[http://cbs-en.ucoz.ru/ELEKTRONNAY_BIB/shevchenkova_krinicja_zbirnik_aforizmiv_iz_tvoriv_.pdf Збірник афоризмів із творів Тараса Шевченка] — Упорядн. В. Дорошенко, Т. В. Майданович. — К.: Криниця, 2003.— 224-225; 288 с.</ref>
| Коментар =
| Оригінал = Случайно как-то зашла речь у меня с вами о «Мертвых душах». И вы отозвались чрезвычайно сухо. Меня это поразило неприятно, потому что я всегда читал Гоголя с наслаждением и потому что я в глубине души уважал ваш благородный ум, ваш вкус и ваши нежно возвышенные чувства. Мне было больно, я подумал, неужели я так груб и глуп, что не могу ни понимать, ни чувствовать прекрасного. Да, вы правду говорите, что предубеждение ни в каком случае не позволительно, как чувство без основания. Меня восхищает ваше теперешнее мнение — и о Гоголе, и о его бессмертном создании! я в восторге, что вы поняли истинно христианскую цель его! да!.. Перед Гоголем должно благоговеть как перед человеком, одаренным самым глубоким умом и самою нежною любовью к людям! Сю, по-моему, похож на живописца, который, не изучив порядочно анатомии, принялся рисовать человеческое тело, и чтобы прикрыть свое невежество, он его полуосвещает. Правда, подобное полуосвещение эффектно, но впечатление его мгновенно! — так и произведение Сю, пока читаешь — нравится и помнишь, а прочитал — и забыл. Эффект и больше ничего! Не таков наш Гоголь — истинный ведатель сердца человеческого! Самый мудрый философ! и самый возвышенный поэт должен благоговеть перед ним как перед человеколюбцем! Я никогда не перестану жалеть, что мне не удалося познакомиться лично с Гоголем. Личное знакомство с подобным человеком неоцененно, в личном знакомстве случайно иногда открываются такие прелести сердца, что не в силах никакое перо изобразить!}}
== Див. також ==
* «[[Пропала грамота]]» (фільм)
* «[[Ревізор]]»
== Примітки ==
{{reflist}}
== Джерела ==
| |||