Леопольд Стафф: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
Створена сторінка: {{Особа | ім'я = Леопо́льд Стафф | Зображення = Staff6.jpg | Опис = | wikipedia = Леопольд Стафф | source =... |
(Немає відмінностей)
|
Версія за 15:52, 7 червня 2014
Леопо́льд Стафф (пол. Leopold Staff; 1878—1957) — польський поет, драматург і перекладач чеського походження.
Леопо́льд Стафф | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Цитати
- Глупак глупоту жне, а мудрий — мудрість.
Знаходить кожен те, що прагне мати.
- («Останні дороги» / Пер. Іван Гнатюк // Антологія польської поезії. — Т. ІІ. — С. 47)
- Промоклі наймички, посеред мряви й плюти
Похилені, — вже й спин не можуть розігнути, —
Все бульбу дістають з-під жовтих бадилин,
Мов яйця з-під курей, і кидають у відра,
Що бубнами гудуть, стрясаючи повітря,
Печальній осені віщуючи загин.
- («Картоплище» / Пер. Іван Гнатюк // Антологія польської поезії. — Т. ІІ. — С. 45)
- Сумний сатана, що ішов попідтинню,
Мій сад обернув у жахливу пустиню...
- («Осінній дощ» / Пер. Іван Гнатюк // Антологія польської поезії. — Т. ІІ. — С. 38)
- Хтось кинув мене в безпросвітній годині...
А хто?.. Не збагну... Я сиджу в самотині...
- («Осінній дощ» / Пер. Іван Гнатюк // Антологія польської поезії. — Т. ІІ. — С. 37)
- Чи радощів ціна — то смуток їх загину?
- («Радість і смуток» (Із циклу) / Пер. Іван Гнатюк // Антологія польської поезії. — Т. ІІ. — С. 41)
Джерела
- Антологія польської поезії. — Т. ІІ / Пер. з пол. Упоряд. Юлії Булаховської. — К.: Дніпро, 1979. — 503 с.