Ельфріде Єлінек: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
категоризація |
доповнення, зовнішні посилання |
||
Рядок 12:
{{Q
| Цитата = Багато жінок виходять заміж або знаходять свою гибель в чомусь іншому<ref>[http://artmisto.net/2014/08/18/100-faktiv-z-zhittya-100-nobelivskih-laureativ-z-literaturi/ 100 ФАКТІВ З ЖИТТЯ 100 НОБЕЛІВСЬКИХ ЛАУРЕАТІВ З ЛІТЕРАТУРИ]</ref>.
| Коментар =
| Оригінал =
| Автор = }}
{{Q
| Цитата = Я думаю, що це в мене від батька, який любив ігри з мовою, особливо з віденським діалектом. Так що я виросла з тією впевненістю, що мові не варто занадто довіряти. Завжди треба перевіряти, чи немає якогось підтексту. Окрім того, я рано почала займатися музикою і тому почала ставитися до мови «по-композиторськи». Ця робота зі словом як із найменшою одиницею мови, напевно, і відрізняє мене від інших авторів<ref name="litakcent">[http://litakcent.com/2012/12/03/ryma-do-slova-drek-abo-nepryjemna-nobeliatka-jelinek/ Любов Якимчук: Рима до слова «дрек», або Неприємна нобеліатка Єлінек]</ref>.
| Коментар = Про тягу до письма.
| Оригінал =
| Автор = }}
{{Q
| Цитата = Мрією матері було виховати доньку-піаністку світової слави, а щоб дитина не загубилася в світі інтриг, мати на кожному кроці прибиває до стін вказівники<ref name="litakcent"></ref>…
| Коментар = «Піаністка», переклад Наталки Сняданко.
| Оригінал =
| Автор = }}
{{Q
| Цитата = Я ніколи би не стала комуністкою в країні, у якій репресують людей. Будучи членом компартії, я хотіла просто відновити рівновагу в надто католицькій Австрії, що дотримується правих поглядів… Коли всі біжать «праворуч», то хочеться, щоб хоч хтось біг «ліворуч». Соціалістом можна бути тільки в тій країні, де соціалізм не є державною системою<ref name="litakcent"></ref>.
| Коментар = Про участь у лівих студентських рухах та 20 років у комуністичній партії Австрії.
| Оригінал =
| Автор = }}
{{Q
| Цитата = Мені придалися мої дитячі спогади про ту виховну методу, яка прагне зробити з дитини генія, пробуджуючи в ній анархічний протест, що нерідко призводить до катастрофи. Зворотня сторона цієї медалі показана в романі «Піаністка» — книзі, мабуть, найбільш «автобіографічній», у крайньому разі щодо того, що стосується взаємин матері і доньки, а також музичного виховання, точніше музичної дресури<ref name="litakcent"></ref>.
| Коментар = Про автобіографічність роману «Піаністка».
| Оригінал =
| Автор = }}
{{Q
| Цитата = Я хотіла написати порнографічний роман, але зрозуміла, що для мене це неможливо. Порнографія — чоловіче заняття, жінка — завжди німий предмет чоловічого погляду<ref name="litakcent"></ref>.
| Коментар = Про роман «Хтивість» ({{lang-de|Lust}}, 1989).
| Оригінал =
| Автор = }}
{{Q
| Цитата = Я іду у внутрішню еміграцію, бо для суспільного діяча життя в Австрії просто нестерпне<ref name="litakcent"></ref>.
| Коментар = 1998 р.
| Оригінал =
| Автор = }}
{{Q
| Цитата = Те, що суспільство не любить того, хто його критикує, — це стара істина. Я була би вже задоволена, якщо би зі мною не боролися публічно за допомогою плакатів, не перетворювали мене в синонім поганого мистецтва і не виставляли біля ганебного ствовпа за те, що суспільству на даний момент не подобається… Те, що відбулося зі мною, змінило моє життя<ref name="litakcent"></ref>.
| Коментар =
| Оригінал =
| Автор = }}
{{Q
| Цитата = Я не мертва, але я відчуваю себе як живий мрець. Через мою психічну хворобу, про яку я не хочу більше говорити, я не можу жити, я не можу подорожувати, я не терплю людей. Я не терплю, коли на мене дивляться. Це почуття живого трупа змусило мене публікуватися і навпаки — не публікуватися<ref name="litakcent"></ref>.
| Коментар =
| Оригінал =
| |||