Чеслав Мілош: відмінності між версіями

| Цитата = Я не прихильник надто суб’єктивного [[мистецтво|мистецтва]]. Моя [[поезія]] була для мене засобом самоконтролю. Я міг по ній простежувати, де проходить лінія, за якою фальш тону засвідчує фальш позиції, — і намагатися цю лінію не переступати. [[Досвід]] воєнних років навчив мене, що не слід брати в руки перо тільки заради того, щоб сповістити іншим про свій відчай і внутрішнє сум’яття, — позаяк це дешевий товар, для виробництва якого потрібно надто мало зусиль, аби, займаючись подібною справою, відчувати до себе повагу; хто бачив мільйонне місто, перетворене на прах, кілометри вулиць, на яких не збереглося жодного сліду життя, ні кішки, ні бездомного собаки, — той з іронією пригадував описи пекла великого міста у сучасних поетів — насправді ж, пекла їхньої душі. Реальна “безплідна земля” набагато страшніше уявної<ref name="volynnews">[http://www.volynnews.com/blogs/oleksandr-klymenko/cheslav-milosh-rozhledity-chas/ ОЛЕКСАНДР КЛИМЕНКО: ЧЕСЛАВ МІЛОШ: РОЗГЛЕДІТИ ЧАС]</ref>.

| Цитата = Те, що діється в [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Росії]] і залежних від неї країнах, — це своєрідне божевілля. Не виключено, навіть цілком можливо, що Росія зможе нав’язати своє безумство всьому світу[[світ]]у і що людство прийде до тями лише через двісті чи триста років<ref name="volynnews"></ref>.

| Цитата = [[Філософія]], яка випромінюється з [[Москва|Москви]], — це філософія сили, вона має в своєму розпорядженні танки і літаки. Проти того, хто не хоче її визнати, звертається нищівна міць держави<ref name="volynnews"></ref>.

| Цитата = Американці порівнюють [[демократія|демократію]] з незграбним плотом, на якому кожен весляр гребе в свою сторону. На тлі крику та взаємної лайки нелегко керувати в якому-небудь одному напрямку. У порівнянні з таким плотом бойова галера [[тоталітаризм|тоталітарної]] держави виглядає чудово. Трапляється, однак, що там, де розбивається швидкохідний тоталітарний корабель, пропливе незграбний пліт<ref name="volynnews"></ref>.

| Цитата = Коли я предстану перед Зевсом, приблизно ось що я зможу сказати в своє виправдання. Багато людей змарнували [[життя]] на збирання поштових марок, старовинних монет або на вирощування рідкісних сортів тюльпанів. Я впевнений, що попри кумедність та марність їхніх маній, Зевс був до них милостивий, якщо ті люди вкладали в заняття всю свою пристрасть. Скажу йому: “Не моя вина, що ти створив мене поетом і наділив даром бачити одночасно, що відбувається в Небрасці та Празі, в балтійських країнах і на берегах Льодовитого океану. Я відчував, що якщо я щось із цим даром не зроблю, вірші мої будуть позбавлені для мене жодного смаку, а [[слава]] буде огидною. Пробач мені”. І, можливо, Зевс, який не назвав ідіотами збирачів старовинних монет та любителів тюльпанів, мене простить<ref name="volynnews"></ref>.