Сойчине крило: відмінності між версіями

| Цитата = ''Конфлікт між Манею та Массіном психологічний і базується на неспівмірності їхніх характерів, психологічних [[темперамент]]ів. Важливо одначе підкреслити, що Франко поставив тут суспільно-психологічну проблему — це конфлікт між особистим і громадським. З одного боку людина, яка знає лише себе, своє вузькоособисте щастя і хоче жити тільки своїми пристрастями, не думаючи про загал, здатна полетіти з зажмуреними очима в прірву на крилах своєї пристрасті; а з другого боку — глибока, суспільна, людяна натура, для якої інтимного щастя замало, котра прагне боротися зі злом за поступ свого народу. І в тому контрасті характерів і світоглядів увесь драматизм і складність стосунків героїв.''{{sfn|Про родово-видові особливості «Сойчиного крила»|20012005|с=61}}

| Цитата = ''Немає сумніву, що почуття обох глибокі і сильні. Але за вдачею Маня — людина експресивно-імпульсивна, тип холерика. Тимчасом Массіно — меланхолік; психічні процеси його протікають глибинно, десь у підземеллі. Його пасивність і врівноваженість видаються Мані байдужістю, [[егоїзм]]ом і сибаритством.''{{sfn|Про родово-видові особливості «Сойчиного крила»|20012005|с=62}}

| Цитата = ''Жінка, яка глибоко кохає і, як їй здається, не знаходить повної взаємності, почуває себе ображеною у найсвятішому, у своїй жіночій гідності. Ображене почуття домагається помсти.''{{sfn|Про родово-видові особливості «Сойчиного крила»|20012005|с=62}}

| Цитата = ''Образ сойчиного крила — це фокус, що вбирає всю багатопромінність твору, це епіцентр психологічних катаклізмів, зав’язка, кульмінація і розв’язка, а водночас символ великого почуття.''{{sfn|Про родово-видові особливості «Сойчиного крила»|20012005|с=64}}

| Цитата = ''Письменник-гуманіст вірить у перемогу добра над злом, великодушності над невдячністю. І пронесене крізь жахи упадку сойчине крило свідчить, що людина здатна зберегти від життєвого бруду незаплямлену душу.''{{sfn|Про родово-видові особливості «Сойчиного крила»|20012005|с=65}}

| Цитата = ''Хоча за розміром «Сойчине крило» може вкластися в рамки більшого оповідання, та за обсягом змальованих подій наближається до повісті. А з другого боку діють тут і суто новелістичні прийоми економії, концентрації та психологічної наснаженості, несподіваності поворотів і розв’язки. Беручи до уваги психологізм і контрастність темпераментів героїв, твір цей можна назвати й новелою характерів.''{{sfn|Про родово-видові особливості «Сойчиного крила»|20012005|с=65}}

* {{книга|автор =[[Денисюк Іван Овксентійович|Денисюк І. О.]] |заголовок =Невичерпністьлітературознавчі атомата /фольклористичні Упорядкуванняпраці: таУ передмова3 Тарасатомах, Пастуха4 книгах |місце =Львів |видавництво =[У надзаг.: Львівський національний університет імені Івана Франка] |рік =20012005 |сторінок =419Т. 2: Франкознавчі дослідження. — 528 |isbn =966-613-375-X |ref =Про родово-видові особливості «Сойчиного крила»}}