Ворошиловград (роман): відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 5:
=== Автор ===
* ''Всі ми хотіли стати пілотами. Більшість із нас стали лузерами.'' (С. 29)<ref>[http://kiev.afisha.ua/news/1593482 Жадан С. В. Ворошиловград. — Харків: Фоліо, 2010. — С. 29]</ref>
* ''… потрібно вміти пригадати все, що було з нами і що було з тими, хто поруч із нами. Це головне. Бо коли ти все згадаєш, піти тобі буде не так просто''.▼
* ''Прямо переді мною, в долині, лежало місто, у якому я народився й виріс.''<ref>Жадан С. В. Ворошиловград. — Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2017. — С. 25</ref>
* ''Я різко втягнув ніздрями повітря. Ранок гірчив і лишав присмак голосів, які тут щойно лунали. Таке враження, ніби повз мене пройшла смерть. Або проїхав товарний потяг.''<ref>Жадан С. В. Ворошиловград. — Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2017. — С. 46</ref>
* ''Збоку я скидався на танкіста, чий танк давно згорів, але бажання воювати лишилось.''<ref>Жадан С. В. Ворошиловград. — Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2017. — С. 64</ref>
* ''Нічим не виправдана впертість, котрої я ніколи не розумів, це нас і різнило: він здатен був до останнього чіплятись за порожню землю, я легко поступався порожнечею, намагаючись її позбутись. Зрештою, життя все розставило по-своєму: він сидів в Амстердамі, я застряг на цьому пагорбі, з якого, здавалося, видно було кінець світу, і він мені відверто не подобався.''<ref>Жадан С. В. Ворошиловград. — Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2017. — С. 67</ref>
* [''Діалог між Ольгою та Германом'']▼
''— У тебе тут багато друзів?''▼
''— Так. Друзів дитинства.''▼
''— Чим вони відрізняються від інших друзів?''▼
''— Вони багато пам'ятають.''<ref>Жадан С. В. Ворошиловград. — Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2017. — С. 71</ref>▼
* ''Я стояв у темряві, відчуваючи насторожене дихання та гарячий стукіт рішучих сердець. Ніч розпалювалась, мов свіжий асфальт, до ранку не лишалось ні часу, ні терпіння. Можливо, це й був той момент, коли потрібно було вирішувати — лишатись чи забиратись геть. І цей момент я проспав.''<ref>Жадан С. В. Ворошиловград. — Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2017. — С. 80</ref>
* ''Радість наповнювала наші серця, радість і почуття справедливості, адже все сталось, як і мало бути, хто ж бо сумнівався в кінцевій перемозі, ця подорож мала завершитись тріумфом, тож він нікого і не здивував.''<ref name="КСД, с. 96">Жадан С. В. Ворошиловград. — Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2017. — С. 96</ref>
Рядок 24 ⟶ 15:
* ''Стінами розвішано було дивну наочну агітацію, в якій застерігалось від перегрівання на сонці, переохолодження у воді й [[секс]]у без контрацептивів. Секс без контрацептивів малювався агітаторами як щось Господу неугодне, щось таке, після чого тебе відлучають від Церкви й забивають камінням на зборах партактиву. Загалом після подібних плакатів сексом не хотілось займатись узагалі — ніколи і ні з ким.''<ref>Жадан С. В. Ворошиловград. — Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2017. — С. 120</ref>
* ''Чи слід говорити, що по-справжньому я в ці самі скраклі'' [рос. “городки”] ''ніколи в житті не грав? Усе, що мені було відомо про цю гру, — хіба те, що нею, крім [[Толстой Олексій Миколайович|графа Толстого]] та академіка [[Павлов Іван Петрович|Павлова]], захоплювався [[Ленін Володимир Ілліч|Володимир Ілліч Ленін]], що, чесно кажучи, жодного [[оптимізм]]у не додавало.''<ref>Жадан С. В. Ворошиловград. — Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2017. — С. 126</ref>
* ''На думку спало, що добре було б знайти яку-небудь бейсбольну битку, аби відстояти недоторканність приватної власності. Проте дивна апатія охопила мене, не хотілося зовсім нічого робити — не хотілося захищатись, не хотілось ламати комусь голову, не хотілось підставляти свою. Якщо це буде смерть, подумав я, я її запам'ятаю.''<ref>Жадан С. В. Ворошиловград. — Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2017. — С. 162</ref>
* '''''Потрібно слухати музику, яку любиш. І не давати чужим свої навушники.'''''<ref>Жадан С. В. Ворошиловград. — Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2017. — С. 167</ref>
=== Кароліна ===
* ''Навіщо їхати туди, де на тебе ніхто не чекає?''<ref name="КСД, с. 21">Жадан С. В. Ворошиловград. — Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2017. — С. 21</ref>
Рядок 32 ⟶ 25:
* ''Без авіації не може бути демократії. Літаки — це основа громадянського суспільства.''<ref>Жадан С. В. Ворошиловград. — Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2017. — С. 101</ref>
* ''...я можу щасливо прожити в місті, де є расизм. Але в місті, де немає авіації, жити я не можу.'' <ref>Жадан С. В. Ворошиловград. — Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2017. — С. 103</ref>
=== Штундський священик ===
* ''Навіщо їхати туди, де тебе ніхто не чекає? Навіщо тікати від тих, хто любить тебе? Якщо ти сам не можеш постояти за себе та своїх близьких, що дає тобі право нарікати на долю? Чи намагався ти щось зробити, перш ніж здався й опустив руки? Як ти подивишся в очі тим, хто йшов перед тобою і хто тепер на тебе сподівається? Що ти відповіси на питання тих, хто ступає твоїми слідами? Адже життя відбувається з тобою кожного дня. І любов виправдовує всі помилки і спроби. Економіка будується не на силі, але на справедливості. Тож коли ти не відчуваєш усього живого, навіщо приходиш прощатись із мертвими?''<ref name="КСД, с. 151">Жадан С. В. Ворошиловград. — Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2017. — С. 151</ref>
▲* ''
=== Травмований ===
* ''Головне... не бери всього, що тут побачиш, близько до серця. Бо хто його знає, що ти тут побачиш.''<ref>Жадан С. В. Ворошиловград. — Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2017. — С. 154</ref>
=== Діалоги ===
▲* [''Діалог між Ольгою та Германом'']
▲''— У тебе тут багато друзів?''
▲''— Так. Друзів дитинства.''
▲''— Чим вони відрізняються від інших друзів?''
▲''— Вони багато пам'ятають.''<ref>Жадан С. В. Ворошиловград. — Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2017. — С. 71</ref>
== Примітки ==
| |||