Ворошиловград (роман): відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 17:
* ''На думку спало, що добре було б знайти яку-небудь бейсбольну битку, аби відстояти недоторканність приватної власності. Проте дивна апатія охопила мене, не хотілося зовсім нічого робити — не хотілося захищатись, не хотілось ламати комусь голову, не хотілось підставляти свою. Якщо це буде смерть, подумав я, я її запам'ятаю.''<ref>Жадан С. В. Ворошиловград. — Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2017. — С. 162</ref>
* '''''Потрібно слухати музику, яку любиш. І не давати чужим свої навушники.'''''<ref>Жадан С. В. Ворошиловград. — Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2017. — С. 167</ref>
* ''Небо вночі схоже на чорні поля. Повітря, ніби чорноземи, наповнене рухом і насінням. Безконечні площини, які розгортаються вгорі, живуть своїм ритмом, своїми законами. У небі заховано зірки й сузір'я, у землі – каміння і корені. У небі лежать планети, у землі – покійники. З неба витікають дощі, із землі витікають ріки. Дощі, впавши, течуть на південь, наповнюючи океан. Небо весь час змінюється, спалахує і згасає, набухає вологою, і виповнюється серпневою спекою. Ґрунти виснажуються травами й деревами, лежать під пласкими небесами, наче худоба, про яку забули. Якщо правильно обрати місце, іноді можна все це разом відчути – як, скажімо, переплітається коріння, як течуть ріки, як наповнюється океан, як небом пролітають планети, як землею рухаються живі, як потойбіччям рухаються мертві.''<ref>Жадан С. В. Ворошиловград. — Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2017. — С. 168</ref>
* ''Свіже повітря вистуджує голову і запалює серце.''<ref name="КСД, с. 176">Жадан С. В. Ворошиловград. — Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2017. — С. 21</ref>
* ''Життя – штука жорстока, але справедлива. Хоча іноді просто жорстока.''<ref name="КСД, с. 176"/>
=== Кароліна ===
* ''Навіщо їхати туди, де на тебе ніхто не чекає?''<ref name="КСД, с. 21">Жадан С. В. Ворошиловград. — Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2017. — С. 21</ref>
| |||