Свобода слова: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
SergoBot (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Вікіпедія}}
 
== Цитати ==
{{Q|Якщо правду можна казати тільки пошепки, значить, країну захопили вороги.
|Коментар =
|Автор = [[Вільгельм Швебель]]<ref name="pereveslo"/>}}
 
{{Q|Якщо правду можна казати тільки пошепки, значить, країну захопили вороги. |Автор = [[Вільгельм Швебель]]<ref name="pereveslo"/>}}
{{Q|Повна свобода висловлювань — необхідна умова, щоб виправдати претензії на істину.|Оригінал = Complete liberty of contradicting and disproving our opinion, is the very condition which justifies us in assuming its truth for purposes of action.|Комментарий = Из эссе «О свободе», 1869 год|Автор = [[Джон Стюарт Мілль]]<ref>''Милль, Дж. С.'' [http://humanities.edu.ru/db/msg/41201 О свободе] / Пер. с англ. А. Фридмана // Наука и жизнь. 1993. № 11. С. 10–15; № 12. С. 21–26.</ref>}}
 
{{Q|Повна свобода висловлювань — необхідна умова, щоб виправдати претензії на істину.|Оригінал = Complete liberty of contradicting and disproving our opinion, is the very condition which justifies us in assuming its truth for purposes of action.|КомментарийКоментар = Из эссе «О свободе», 1869 год|Автор = [[Джон Стюарт Мілль]]<ref>''Милль, Дж. С.'' [http://humanities.edu.ru/db/msg/41201 О свободе] / Пер. с англ. А. Фридмана // Наука и жизнь. 1993. № 11. С. 10–15; № 12. С. 21–26.</ref>}}
 
{{Q|Свобода слова потрібна дуже обмеженому колу людей, а більшість, — навіть з інтелігентів… роблять свою справу і без неї|Коментар = Із щоденника, 20 травня 1966|Автор = [[Чуковський Корній Іванович|Корній Іванович Чуковський]]<ref>''Чуковский К. И.'' Дневник. 1901—1969. — М.: ОЛМА-ПРЕСС Звездный мир, 2003. — Т. 2. — [http://books.google.com/books?id=3Zq-QiarGzcC&lpg=PA465&ots=sQEG3O07SQ&hl=ru&pg=PA465 С. 465].</ref>}}
Рядок 20:
|Коментар = інтерв'ю, 18 квітня 2014
|Автор = [[Кіпіані Вахтанг Теймуразович|Вахтанг Кіпіані]]<ref name="pereveslo"/>}}
 
{{Q|З приходом свободи слова, совісті, віри, друку різко поменшало відповідальності, література стає тією формою самовираження, коли вже неважливо, що друкується, для кого друкується і хто друкується. У Литві виходить так багато книг, що час уже мати «ветеринарну літературну інспекцію», деякі автори отруюють мислення і свідомість читачів опусами, у яких слово до слова не тулиться, це вже майже не литовська мова, а якийсь потік «есемесок», де замість «к» і «с» ставлять ікси.<ref>[http://www.vox.com.ua/data/2008/08/15/ionas-linyauskas-u-lytvi-led-ne-kozhen-pysmennyk.phtml Йонас Ліняускас «У Литві ледь не кожен письменник»]</ref>
|Коментар = про сучасну литовську літературу
|Автор = [[Йонас Ліняускас]]}}
 
== Див. також ==