Оріховський Станіслав: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 22:
| Цитата = Не можемо довше ні зносити, ні терпіти тих життєвих ран, яких завдали нам ті, які до тебе [[понтифік]]ами називалися, а насправді наглядачами вельми жорстокими були. Вони правили нами не за законами спільної природи, а за жорстокими своїми едиктами та інтердиктами, дослухаючись яких, немов прирікали себе на Содом і Гомору. Бо через едикти не дослухаємося до природи і Бога не шануємо,— а віра в нього відверто знищена тим приписом Рима.{{sfn|Оріховський|2004|с=167}}}}
{{Q
| Цитата = …[[Олександр III (папаПапа римськийРимський)|Александр Третій]] удаваною цнотливістю справжню [[доброчесність|цнотливість]] із латинської церкви вигнав.{{sfn|Оріховський|2004|с=167}}}}
{{Q
| Цитата = Згадані закони Александра про [[целібат]] священиків суперечать наказам Божим і природу пригнічують. Та й свободу християнську нівечать, бо ніби позбавляють «харчу й одягу» давніх християн, котрі, коли б раптом воскресли, то заперечили б, що ми їхні послідовники.{{sfn|Оріховський|2004|с=168}}}}
Рядок 35:
{{Q
| Цитата = Хай був би навіть ангелом з неба, але, якщо проповідував інше Євангеліє про шлюб, а не передане нам, і якщо велике таїнство зганьбив і до позашлюбного співжиття закликав,— тоді він, це роблячи, став не вікарієм Христа, не папою у церкві Божій, але [[антихрист]]ом і справжнісіньким відступником.{{sfn|Оріховський|2004|с=175}}
| Коментар = Про папуПапу римськогоРимського Олександра ІІІ.}}
{{Q
| Цитата = …чи шлюб поганина треба схвалювати? — Звичайно,— кажеш,— і то не сяк-так, а найповажніше.— Яким же чином, питаю, ота самісінька похвала, коли її переносити на священика, змінюється на осуд?{{sfn|Оріховський|2004|с=177}}}}
Рядок 43:
| Цитата = Були й до тебе [[Папа Римський|намісники Христа]], які на цьому престолі сиділи, але,— як виявилося,— не були його приятелями. <...> Бо якби були, нічого з його порядку не змінювали б. І ніколи не привели б його наречену до такого вельми ганебного стану на вічне поганьблення самого жениха, який через розпусту і безчестя слуг церкви ганиться й нехтується юдеями, турками та й іншими народами.{{sfn|Оріховський|2004|с=178-179}}}}
{{Q
| Цитата = У тих вигадників одна стать байдужа до іншої статі. У них чоловіки з чоловіками ганьбу чинять; у них всі парохії, пребенди і канонії переповнені розпусниками, перелюбниками, а також байстрюками. Одне слово, маємо майже стільки [[будинок розпусти|будинків розпусти]], скільки помешкань священиків.{{sfn|Оріховський|2004|с=180}}}}
| Коментар = Про Пап Римських.}}
{{Q
| Цитата = Бачиш відверто, що нині життя стало цілком безнадійним. Ми зовсім не такі, якими хотіли б бути. Ми безсилі, бо противимося природі і змушені Александром. Прагнемо того, чого не в змозі збагнути. Ми стали найнікчемнішими не лише серед двоногих, а й серед четвероногих. Бо [[тварини]] знають своє походження, свою [[стать]]. А в нас усе це безнадійно заплутане і дуже непевне.{{sfn|Оріховський|2004|с=181}}}}