Камінний хрест (новела)

«Камінний хрест» — це епічно-психологічна новела українського письменника Василя Стефаника, написана 1900 року.

Цитати

	Та я вас просю, ґазди, аби ви, як мете на світу неділю поле світити, аби ви ніколи мого горба не минали. — звертаючись до односельчан
	— Іван Дідух

Догори ліз кінь, як по леду, а Івана як коли би хто буком по чолі тріснув, така велика жила напухала йому на чолі. Згори кінь виглядав, як би Іван його повісив на нашильнику за якусь велику провину, а ліва рука Івана обвивалася сітею синіх жил, як ланцюгом із синьої сталі. — опис Івана Дідуха в тяжкій праці

На тім горбі копали жінки пісок, і зівав він ярами та печерами під небеса, як страшний велетень. — опис горба

А ще Івана кликали в селі Переломаним. Мав у поясі хибу, бо все ходив схилений, як би два залізні кряки стягали тулуб до ніг. То його вітер підвіяв. — опис Івана Дідуха

	Ви знаєте, що я собі на своїм горбі хресток камінний поклав... Такий тєжкий, що горб го не скине, мусить го на собі тримати так, як мене тримав. Хотів-єм кілько памнєтки по собі лишити. — про встановленого на горбі хреста
	— Іван Дідух

Як уходили назад до хати, то ціла хата заридала. Як би хмара плачу, що нависла над селом, прірвалася, як би горе людське дунайську загату розірвало - такий був плач. — прощання села з Дідухом

Джерела

• Василь Стефаник. Камінний хрест, ukrcenter.com