Нікколо Макіавеллі: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
SergoBot (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
доповнення, оформлення
Рядок 3:
'''Нікко́ло Макіаве́ллі''' (1469 — 1527) — італійський політичний діяч. Державний секретар Флоренції, політичний мислитель.
 
{{АБВ}}
== Цитати ==
== В ==
* ''Із ворогом можна боротися двома способами: по-перше, законами, по-друге, силою. Перший спосіб притаманний людині, другий — звірю.''<ref>{{БОКА|566}}</ref>
* ''Військо, яким государ захищає свою країну, буває або власним, або союзницьким, або найманим, або змішаним. Від найманих і союзницьких немає користі і вони небезпечні; ніколи не буде ні міцною, ні довговічною та влада, яка спирається на наймане військо, тому що найманці честолюбні, розбещені, схильні до розбратів, задерикуваті з друзями і боягузливі з ворогом, віроломні й нечестиві; поразка їхня відстрочена лише настільки, наскільки відстрочений рішучий напад; у мирний же час вони розорять тебе не гірше, ніж у воєнний — противник.
 
== І ==
* ''Кожен бачить, яким ти видаєшся, мало хто відчуває, яким ти є.
* ''Із ворогом можна боротися двома способами: по-перше, законами, по-друге, силою. Перший спосіб притаманний людині, другий — звірю.''<ref>{{БОКА|566}}</ref>.
 
== К ==
* ''Люди завжди погані, поки їх не змусить до добра необхідність.
* ''Кожен бачить, яким ти видаєшся, мало хто відчуває, яким ти є.
 
== Л ==
* ''Мета — ось що потрібно мати на увазі за всіх обставин.
* ''Людина не може примусити себе звернути зі шляху, на якому вона досі незмінно домагалася успіхів.
* ''Людині, котра прагне за всіх обставин бути доброчесною, залишається тільки гинути серед безлічі тих, хто недоброчесний.
* ''Люди завжди погані, поки їх не змусить до добра необхідність.
 
== М ==
* ''Людині, котра прагне за всіх обставин бути доброчесною, залишається тільки гинути серед безлічі тих, хто недоброчесний.
* ''Мета — ось що потрібно мати на увазі за всіх обставин.
* ''Можна, гадається мені, вважати істинним, що доля розпоряджається половиною наших учинків, але керувати іншою половиною чи близько того вона дозволяє нам самим.
 
== Н ==
* ''Людина не може примусити себе звернути зі шляху, на якому вона досі незмінно домагалася успіхів.
{{Q|Цитата = Немає іншого способу уберегтися від лестощів, ніж дати зрозуміти, що вас не образять, сказавши правду; але коли кожен може сказати вам правду, ви втрачаєте їхню повагу.<ref>[[:s:it:Il_Principe/Capitolo_XXIII|«Державець» на Вікіджерелах]]</ref>
|Оригінал = Perchè non ci è altro modo a guardarsi dalle adulazioni, se non che gli uomini intendino che non ti offendono a dirti il vero; ma quando ciascuno può dirti il vero, ti manca la riverenza
|Коментар = «Державець»
|Інше = {{Цитата дня/Обрана|3 травня 2016}}
}}
* ''Не можна назвати [[доблесть|доблестю]] вбивство громадян, зраду, віроломство, жорстокість і нечестивість; усім цим можна здобути владу, але не славу.
* ''Нехай доля розтопче мене, я подивлюся, чи не стане їй соромно.
 
== О ==
* ''Хорошими справами можна накликати на себе ненависть так само, як і лихими.
* ''Один із нинішніх государів, котрого утримаюся називати, тільки й робить що проповідує мир та вірність, насправді ж тому й іншому щонайлютіший ворог; але якби він дотримувався того, що проповідує, то давно втратив би або могутність, або державу.
 
== П ==
* ''Можна, гадається мені, вважати істинним, що доля розпоряджається половиною наших учинків, але керувати іншою половиною чи близько того вона дозволяє нам самим.
* ''Проте флорентійці, невдоволені такими умовами, закидали цілу Італію листами, повними скарг, де йшлось про те, що оскільки ні Господь [[Бог]], ні люди не бажали, щоб луккійці потрапили під кормигу флорентійців, вони, флорентійці, замирилися з ними; '''рідко буває, щоб хтось побивався за свого втратою майна, як флорентійці за незмогою прибрати до рук чуже.'''
 
== Т ==
* ''Нехай доля розтопче мене, я подивлюся, чи не стане їй соромно.
* ''Той, хто оволодіває державою, повинен передбачити всі образи, щоб покласти край їм разом, а не відновлювати день у день; тоді люди потроху заспокояться, і государ зможе, роблячи їм добро, поступово завоювати їхню прихильність. Хто вчинить інакше, з остраху чи з лихого наміру, той ніколи вже не вкладе меч у піхви і ніколи не зможе обпертися на своїх підданих, які не знають спокою від нових і безперестанних образ. Тож образи потрібно завдавати разом: чим менше їх розсмакують, тим менше від них шкоди; благодіяння ж корисно робити помалу, щоб їх розсмакували якнайкраще.
 
== У ==
* ''Не можна назвати [[доблесть|доблестю]] вбивство громадян, зраду, віроломство, жорстокість і нечестивість; усім цим можна здобути владу, але не славу.
* ''Уми бувають трьох родів: один усе осягає сам; другий може зрозуміти те, що осягнув перший; третій сам нічого не збагне й осягнуте іншими зрозуміти не може''.
 
== Х ==
* ''Якщо вже йдеться про інтереси батьківщини, не слід розмірковувати, справедливим є це рішення чи несправедливим, милосердним чи жорстоким, похвальним чи ганебним, облишити слід усілякі міркування і прийняти те рішення, яке відповідає порятунку її життя та збереженню свободи.
* ''Хорошими справами можна накликати на себе ненависть так само, як і лихими.
*Хто хоче жити в мирі, той повинен готуватись до [[війна|війни]]{{sfn|Мудрість тисячоліть|2019|с=44}}.
 
== Я ==
* ''Якщо в народі шукає опори государ, який не просить, а наказує, до того ж безстрашний, не занепадає духом у нещасті, не упускає потрібних приготувань для оборони і вміє розпорядженнями своїми та мужністю вселити бадьорість у тих, хто його оточує, він ніколи не обманеться в народі і переконається в міцності такої опори.
* ''Якщо вже йдеться про інтереси батьківщини, не слід розмірковувати, справедливим є це рішення чи несправедливим, милосердним чи жорстоким, похвальним чи ганебним, облишити слід усілякі міркування і прийняти те рішення, яке відповідає порятунку її життя та збереженню свободи.
* ''Якщо в народі шукає опори государ, який не просить, а наказує, до того ж безстрашний, не занепадає духом у нещасті, не упускає потрібних приготувань для оборони і вміє розпорядженнями своїми та мужністю вселити бадьорість у тих, хто його оточує, він ніколи не обманеться в народі і переконається в міцності такої опори.
 
* ''Один із нинішніх государів, котрого утримаюся називати, тільки й робить що проповідує мир та вірність, насправді ж тому й іншому щонайлютіший ворог; але якби він дотримувався того, що проповідує, то давно втратив би або могутність, або державу.
 
* ''Той, хто оволодіває державою, повинен передбачити всі образи, щоб покласти край їм разом, а не відновлювати день у день; тоді люди потроху заспокояться, і государ зможе, роблячи їм добро, поступово завоювати їхню прихильність. Хто вчинить інакше, з остраху чи з лихого наміру, той ніколи вже не вкладе меч у піхви і ніколи не зможе обпертися на своїх підданих, які не знають спокою від нових і безперестанних образ. Тож образи потрібно завдавати разом: чим менше їх розсмакують, тим менше від них шкоди; благодіяння ж корисно робити помалу, щоб їх розсмакували якнайкраще.
 
* ''Військо, яким государ захищає свою країну, буває або власним, або союзницьким, або найманим, або змішаним. Від найманих і союзницьких немає користі і вони небезпечні; ніколи не буде ні міцною, ні довговічною та влада, яка спирається на наймане військо, тому що найманці честолюбні, розбещені, схильні до розбратів, задерикуваті з друзями і боягузливі з ворогом, віроломні й нечестиві; поразка їхня відстрочена лише настільки, наскільки відстрочений рішучий напад; у мирний же час вони розорять тебе не гірше, ніж у воєнний — противник.
 
* ''Уми бувають трьох родів: один усе осягає сам; другий може зрозуміти те, що осягнув перший; третій сам нічого не збагне й осягнуте іншими зрозуміти не може''.
 
* ''Проте флорентійці, невдоволені такими умовами, закидали цілу Італію листами, повними скарг, де йшлось про те, що оскільки ні Господь [[Бог]], ні люди не бажали, щоб луккійці потрапили під кормигу флорентійців, вони, флорентійці, замирилися з ними; '''рідко буває, щоб хтось побивався за свого втратою майна, як флорентійці за незмогою прибрати до рук чуже.'''
 
{{Q
|Цитата = Немає іншого способу уберегтися від лестощів, ніж дати зрозуміти, що вас не образять, сказавши правду; але коли кожен може сказати вам правду, ви втрачаєте їхню повагу.<ref>[[:s:it:Il_Principe/Capitolo_XXIII|«Державець» на Вікіджерелах]]</ref>
|Оригінал = Perchè non ci è altro modo a guardarsi dalle adulazioni, se non che gli uomini intendino che non ti offendono a dirti il vero; ma quando ciascuno può dirti il vero, ti manca la riverenza
|Коментар = «Державець»
|Інше = {{Цитата дня/Обрана|3 травня 2016}}
}}
 
== Примітки ==
Рядок 50 ⟶ 58:
== Джерела ==
* ''Мак'явеллі, Нікколо'' Флорентійські хроніки; Державець / Пер. з іт. А. Перепадя — Харків: Фоліо, 2007. — 511 с. — ISBN 978-966-03-3849-4.
* {{книга|автор =Уклад. Л. В. Лапшина |заголовок =Мудрість тисячоліть. Притчі та афоризми |місце =Харків |видавництво =Віват |рік =2019 |сторінок =320 |isbn =978-617-7151-54-7 |ref =Мудрість тисячоліть}}
 
 
{{Поділитися}}