Спеціальна теорія відносності

Спеціальна теорія відносності — фізична теорія, опублікована Альбертом Ейнштейном 1905 року. Теорія стверджує, що всі фізичні закони мають однакове формулювання у всіх інерційних системах відліку і фактично замінює класичну механіку Ньютона, яка на той час була несумісною з рівняннями Максвелла з класичної електродинаміки.

Спеціальна теорія відносності
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

ред.
  •  

Неевклідовість світу має прояв передусім у русі, тобто не в просторовій, а в просторово-часовій геометрії. Але щоб розуміння цього стало можливе, потрібен був той переворот у світогляді, що його спричинила спеціальна теорія відносності.

  — Л. Е. Гуревич, Е. Б. Глінер[1]

Примітки

ред.

Джерела

ред.

Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Н. О. Вірченко. — Київ: Вища школа, 1974. — 272 с.