Спеціальна теорія відносності
Спеціальна теорія відносності — фізична теорія, опублікована Альбертом Ейнштейном 1905 року. Теорія стверджує, що всі фізичні закони мають однакове формулювання у всіх інерційних системах відліку і фактично замінює класичну механіку Ньютона, яка на той час була несумісною з рівняннями Максвелла з класичної електродинаміки.
Спеціальна теорія відносності | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Цитати
ред.Неевклідовість світу має прояв передусім у русі, тобто не в просторовій, а в просторово-часовій геометрії. Але щоб розуміння цього стало можливе, потрібен був той переворот у світогляді, що його спричинила спеціальна теорія відносності. |
|||||
— Л. Е. Гуревич, Е. Б. Глінер[1] |
Примітки
ред.- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 239
Джерела
ред.Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Н. О. Вірченко. — Київ: Вища школа, 1974. — 272 с.