Стецько Ярослава Йосипівна

Яросла́ва Стецько́ (1920—2003) — українська політична діячка, журналістка, співорганізатор Червоного Хреста УПА, жіночої мережі та юнацтва ОУН, 2-й керівник Антибільшовицького блоку народів (АБН). Дружина Ярослава Стецька. 5-й Голова ОУН(б) (1991—2001). Народний депутат України 2-го, 3-го та 4-го скликань.

Стецько Ярослава Йосипівна

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

Нехай забудеться моє ім’я, але нехай у вічності й поступі залишиться Україна

Жіноцтво відіграло велику роль у часі створення УПА, в часи боїв УПА, а дуже часто жінки брали участь у боях. Навіть тоді, коли УПА відсилала відділи на Захід через кілька кордонів, жінки ішли в одностроях із зброєю в руках, щоби переконати Захід, що Україна не зложила зброї, що Україна воює далі проти большовизму, проти російської окупації, щоби був розголос про ту боротьбу, бо світ тоді мовчав

У роботі, у русі все моє життя, і зупинятися неможливо

Націоналізм – це любов і прив’язаність народу до Вітчизни

Я ніколи не думала над тим, ким я буду в Українській державі, але я свято вірила в майбутність українського народу, вірила, що він буде вільний, бо ж скільки мільйонів загинуло за його волю! Я вірила в Божу справедливість

Дух нації засадничо здоровий. Його треба лише відродити, очистити українські душі від чужинецького намулу неволі

Визволення й державне усамостійнення поневолених народів в цілому світі йдуть із нестримною силою стихійно вперед. І цього процесу спинити не можна. Відновлення УССД і розвал російської імперії лежить на історичній лінії закономірного розвиткового процесу в світі: від імперії до національної держави

Ми маємо працювати і за тих, хто вже не може, і за тих, хто не хоче

Державу мусить будувати цілий нарід, тільки тоді можна буде сподіватися, що українська держава укріпилася і що її не можна так легко ліквідувати. Адже зазіхання Росії далі існують, і є загроза подальшого тиску з боку Росії на Україну. Тепер ми мусимо подбати, щоби був затертий кордон між Західною і Східною Україною

У шостий клас я пішла до народної школи в райцентрі Теребовля. Це старе княже містечко. Наставницею в класі була полька. Їй не подобалося, що я розмовляю українською. Одного разу вона ударила мене лінійкою по руці: «Мові по-польські!» Це мене страшенно образило. Я гостро відчула, що — українка. І що нас гноблять.

Коли нас заарештували, я сказала, що це моя валізка, а черниця тут ні до чого. Її відпустили, а мене кинули за грати і вперше в житті побили. Та найбільше я боялася тортур. І коли потрапила до рук гестапо, то молилася Богу, щоб мене розстріляли, а не катували. Думала, що не витримаю мук і зраджу своїх соратників. Таку ганьбу я б не пережила — про арешт 1943 року гестапо

45-го у Мюнхені було скликано Конференцію підневільних народів. Створено Антибільшовицький блок народів. Мій чоловік очолив його. Я належала до проводу зв’язку, до центрального комітету. Й редагувала часопис «АБН-кореспондентес», який виходив англійською, французькою, німецькою, іспанською, португальською мовами. Щоб не плутати Ярослава та Ярославу, я завжди підписувалася Славою.

Про Славу Стецько

	Вона була амбітна людина, не як сучасні політики, мала здорові амбіції. Не зважаючи на вік, була феноменально працьовита. Була надто довірлива, вірила українцям. Вкладала працю і гроші у майбутнє України, розуміла, що її плодами, як і Бандери, і Стецька будуть користати наступні покоління. КДБ бачив її слабкі сторони і давав вказівки, як це використати, щоб її дискредитувати. Тобто, методи російської пропаганди не змінились
	— історик Микола Посівнич

	Усе її життя було підпорядковане одній місії – здобути незалежну Українську державу від Сяну по Кавказ. Сприйняття її повернення у 1991 році в Україну було аксіомою. Так мала зробити більшість членів ОУН, які перебували за кордоном. Але кожен мав родину, роботу, влаштоване життя і повертатись в український хаос наважився далеко не кожен.
	— історик Микола Посівнич

	Слава Стецько була чесною і лояльною бандерівкою. Вона більшу частину життя прожила в еміграції біля великих людей. Жила поруч із Бандерою, іншими, розуміла ціну того, що зробив її чоловік для створення ОУН, ту невидиму частину, духовний стрижень організації.
	— Ярослав Сватко

	ОУН вдалась до тактики створення багатьох фасадних організацій, через які можна було розбудовувати суспільне, українське, державне життя. Слава Стецько розуміла, що тоді Україна твориться, фактично, за духом СРСР, як і за змістом, щоб змінити державу, треба було створювати багато громадських середовищ, які б могли творити суспільні ініціативи, наповнювати їх українським змістом і суттю. Тому створення Ліги українських жінок, товариств імені Ващенка, молодіжних організацій, відновлення старих, які існували у міжвоєнний період – усе це робила Слава Стецько. КУН – це був її проєкт, щоб зайти у політичне життя, щоб створити структуру і втілювати ідеї
	— історик Микола Посівнич

	Славі Стецько була притаманна політична культура, чого не було в тодішніх політиків. Вона бачила багато речей в Україні у світлі відмінностей – прийнятного на Заході до того, що було прийнятно в Радянському Союзі. Слава Стецько мала справу з великою кількістю різного роду інформаційних провокаторів. З ними теж треба було боротися і вона не велась на ці речі, але бачила їх. Її політична культура дозволяла бачити, де є політична провокація, а де маніпульовані КДБ люди, а де, так би мовити, просто нерозуміння ситуації чи якогось питання. У цьому плані вона відрізнялася від українських політиків. З нею працювати було доволі просто. Вона мала досвід редакторської роботи. Слава Стецько розуміла політичну ціну багатьох речей
	— Ярослав Сватко

	Вона була фанаткою молодих. А водночас довірливою людиною. Розуміла, що старших людей не перевиховаєш і не переконаєш. Тому робила ставку на молодь. Багато Славу Стецько зрадили ті люди, яким довіряла, бо думала, що такі ж ідеалісти, як вона. На жаль, багато людей перейшли в матеріалізм і вона не могла це зрозуміти, що в Україні не діє ідеалізм, а матеріалістична точка зору домінує, чому сприяв радянський режим. Однак її вклад дуже неоціненний і через одне-два покоління зрозуміємо, що вона робила для України
	— історик Микола Посівнич

	Своїми промовами вона запалювала, її слово було переконливим, діяльність – цілеспрямованою… Слава Стецько, як політик досить сильний, вміла вдало реагувати, мала підхід до людей, піклувалася про них. Свого часу вона очолювала Антибільшовицький Блок Народів, тож особисто знала багатьох керівників держав і це використовувала максимально, щоб допомогти нашим людям
	— Роман Куцик