Су́рма́ (від тур. surna, zurna («зурна») < перс. surna(j)) — старовинний український дерев'яний духовий музичний інструмент. Грали на ньому «сурмачі». Використовували як військові музи́ки, так і цивільний люд. Зараз сурми витіснені мідними інструментами. Є спроби відновити сурми в оркестрах народних інструментів.

Вікіпедія
Вікіпедія

Цитати ред.

  •  

Сурма — давній дерев’яний духовий інструмент із гучним тембром. Найбільшого поширення надобула в козацьку добу і належала до полкової музики, бо духові оркестри із сурм, труб і тулумбасів були майже у кожному полку і навіть у сотні. Про це свідчать численні історичні пісні і думи та записи в козацьких полках[1]. — Зі статті «Від бандури до цимбал. Короткий путівник українськими народними інструментами» (2017)

  — Марічка Паплаускайте
  •  

Часом сурму плутають із трубами, приймаючи їх за один і той самий інструмент. Але це не так, бо в історичних творах часто є згадки, що перед походом грали і сурми, і труби. Чув також, що сурми використовували і в Галичині: вівчарі користалися ними поряд з сопілками та трембітами[1]. — Зі статті «Від бандури до цимбал. Короткий путівник українськими народними інструментами» (2017)

  — Юрій Кириченко
  •  

Ми експериментуємо з ними багато: використовуємо не лише в народній музиці, а й в класичній програмі з оперними співаками, а також в роковій. Року, до речі, моя сурма не витримала. Не була вона розрахована на таке активне використання — дерево не витримало і розламалося навпіл. Мусили віддавати майстру, аби полагодив[1]. — Зі статті «Від бандури до цимбал. Короткий путівник українськими народними інструментами» (2017)

  — Юрій Кириченко

Примітки ред.