Тала Пруткова (2 грудня, 1984 рік, Київ) — українська письменниця, журналіст, поет-пісняр, метафізик. Член Національної спілки журналістів України. Закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Цитати з творів

ред.
  •  

Так варто зробити павзу на кожній із сотень станцій.
Затримати рух і подих. Старі відпустити цілі.
Побачити в собі чорне, коли так шукаєш біле. — "Так варто зробити павзу", 2015 р.[1]

  •  

Якщо хочеш стати першим – іди і постій останнім.
Якщо хочеш бути сміливим, дозволь собі просто вмерти.
Якщо хочеш бути здоровим, прийми свої біль і неміч.
Прийми свою темну ницість і сяючу небом велич. — "Так варто зробити павзу", 2015 р.[2]

  •  

Якщо хочеш стати багатим, дозволь собі бути вбогим.
Якщо хочеш бути красивим, прийми в собі кожну ваду.
Залежність від слів і суджень стоїть в тебе на заваді.
Дозволь собі бути різним. Дозволь в собі бути Богу. — "Так варто зробити павзу", 2015 р.[3]

  •  

Розмови з чужими дозовані – не варто ділитися ранами… — "Твої порцелянові лялечки", 2013 р.[4]

  •  

Коли я навчуся любити тебе без причин,
я буду любити і друзів твоїх, і коханок,
я буду радіти веселощам випитих склянок,
і ти станеш вільним, як жоден з жонатих мужчин. — "Безумовна любов", 2011 р.[5]

  •  

Коли я навчуся любити тебе без причин,
ти станеш мені непотрібним, як вітру – свобода.
Твоє існування – ось буде моя нагорода
за цю безумовну любов без прикрас і личин. — "Безумовна любов", 2011 р.[6]

  •  

Великий Пан з руки годує сірих псів:
«Ось вам кістки, ось жили вам. І смерть. І страх…»
І пси летять, і рвуть тіла, як пан велів.
Від злості сліпнуть пси. Біжать по головах… — "Великий Пан", 2014 р.[7]

  •  

А пси біжать і рвуть тіла, бо Пан велів.
І виють пси, і смокчуть вим’я темноти.
Не знають пси, що завтра з їхніх же голів
Нап’ються крові інші панові скоти. — "Великий Пан", 2014 р.[8]


Примітки

ред.