Тетяна Трощинська

Тетя́на Володи́мирівна Фе́дорів (більш відома як Тетя́на Трощи́нська; $\approx 1974$) — українська журналістка та медіаменеджерка. Директорка департаменту стратегічного аналізу та розвитку соціально впливового контенту «Суспільного Мовлення» (із 2024 року), радіоведуча. Головна редакторка «Громадського радіо» (2018—2024). Лауреатка Премії імені Георгія Ґонґадзе у 2024 році.

Тетяна Трощинська

Стаття у Вікіпедії

Цитати

«Журналістика – справа небайдужих людей. Якщо ми небайдужі як журналісти і журналістки, ми впливаємо на зміну політичної культури в країні. Якщо ми небайдужі, ми стаємо частиною боротьби за демократію та українську державність». — про роль журналістики під час отримання Премії імені Георгія Ґонґадзе "Зеленський не готовий прийняти частину українського суспільства і журналістів як партнерів" – журналістка та медіаекспертка Трощинська (18 липня 2024 року)

«Ми можемо намагатися пояснювати аудиторії відмінності між живими журналістами, які працюють за стандартами, і такими помийками, як анонімні Телеграм-канали. Якби якась частина органів державної влади або всі в один день вийшли з Телеграму, це була би помітна акція. Але вони не можуть цього зробити, тому що мислять електорально. Тому що думають, що вони цю аудиторію потім конвертують у якийсь капітал на виборах. Єдине, що я можу зробити як журналістка, це говорити аудиторії про ці можливі мотиви, і тоді вона, хоча б якась частина людей, розумітиме, навіщо це робиться». — про те, чи має і чи може журналістика конкурувати зараз із соцмережами в плані інформаційної довіри в інтерв'ю "Українській правді" "Зеленський не готовий прийняти частину українського суспільства і журналістів як партнерів" – журналістка та медіаекспертка Трощинська (18 липня 2024 року)

«Є дуже багато важливих рішень, які повинні бути підтримані українським суспільством або які мають бути йому пояснені. Але ти не розумієш, чому з тобою не говорять як із дорослим, чому тобі не кажуть правду. Інколи взагалі незрозуміло, хто і в який спосіб ухвалює рішення. То що це, як не гібридна боротьба з власним суспільством? У 2022 році українське суспільство показало, що йому можна довіряти, коли не виїхало масово, а стало на захист України. Натомість президент і люди, які навколо нього, не готові прийняти велику частину українського суспільства і українських журналістів як партнерів. Ми бачимо з боку влади непрозорі, незрозумілі комунікації, інститут цих радників-порадників, які спочатку мають посади, потім не мають посади, і я як журналістка не розумію, чи мають вони офіційні повноваження коментувати, чи ні.». — про небезпеку нинішньої комунікації влади в інтерв'ю "Українській правді" "Зеленський не готовий прийняти частину українського суспільства і журналістів як партнерів" – журналістка та медіаекспертка Трощинська (18 липня 2024 року)

«Так, вони стали більш чутливими і відповідальними. Це те, що я відзначаю з величезним задоволенням. Але водночас у нас немає ніяких прописаних правил чи формул, як висвітлювати війну, коли війна – у тебе на подвір'ї. І я не думаю, що в когось ці правила можуть бути. Частина з нас і я, наприклад, самоцензуруємось, десь намагаємося перестрахуватися. Я не бачу в цьому ніякої драми, якщо ми це обговорюємо. І ми ще прийдемо до великої суспільної дискусії, де є межі втручання військових у роботу журналіста, де є політичне втручання тощо. І це – дуже важлива суспільна дискусія, яка стосується не просто журналістів, а усього суспільства. ». — про те, чи змінила війна українських журналістів в інтерв'ю "Українській правді" "Зеленський не готовий прийняти частину українського суспільства і журналістів як партнерів" – журналістка та медіаекспертка Трощинська (18 липня 2024 року)

«Зараз цих помилок значно менше, але на самому початку широкомасштабного вторгнення було дуже багато моментів, пов'язаних з етикою. Наприклад, історія розстріляного росіянами Героя України Олександра Мацієвського, коли три дні в інформаційному просторі поширювали ім'я іншої людини. Чи історія загибелі дівчинки Лізи під час ракетного обстрілу Вінниці та вриванням фрілансера в реанімацію до її мами. Чи повідомлення, які стосувалися зґвалтувань, що чинили російські військові, коли описи про "свічечки, якими нібито були зґвалтовані діти" дозволяла навіть тодішня уповноважена з прав людини Верховної Ради. Зараз цього вже мало в роботі професійних журналістів». — про помилки в роботі українських журналістів під час війни в інтерв'ю "Українській правді" "Зеленський не готовий прийняти частину українського суспільства і журналістів як партнерів" – журналістка та медіаекспертка Трощинська (18 липня 2024 року)

«Як людина, яка працювала в українській журналістиці в 2002–2004 роках, можу сказати, що вона ще не така критична, як тоді. З іншого боку, свобода слова і свобода медіа – та цінність, за яку, напевно, доведеться боротися завжди усім поколінням. Тому що, на жаль, будь-яка влада завжди намагатиметься обмежити свободу слова. Те, що стосується нинішніх обмежень, то навіть марафон, який ми з вами згадували, це ж не є нормальний інформаційний простір. Війна, яку телеграм-канали оголошують професійним медіа це не є нормальний інформаційний простір. Те, що президенту чи його команді не подобаються українські журналісти і вони не дуже хочуть давати пресконференції або виходити на зустрічі зі ЗМІ, це не є нормальна робота. Тому так, ці загрози існують. Я не можу сказати, що це найбільш загрозлива ситуація, яка була протягом цих років незалежності, але загроза є». — про нинішню ситуацію із свободою слова в Україні в інтерв'ю "Українській правді" "Зеленський не готовий прийняти частину українського суспільства і журналістів як партнерів" – журналістка та медіаекспертка Трощинська (18 липня 2024 року)

«Це дуже складне питання. Я, напевно, не така ідеальна, як здається. Так, я працювала на "1+1" 7 чи 8 років. 2002, 2003, 2004 були роками справді цензури. У темниках було написано, що висвітлювати, а що ні, кого показувати, а кого не показувати, як знімати мітинг СДПУ(о) імені Віктора Медведчука – тогочасного голови Адміністрації президента, – щоб мітинг із трьох людей здавався таким, що там було їх бодай 20. Ми намагалися в різні способи порушувати ці темники. У той випуск, який, можливо, не дивилась Адміністрація президента, ми давали чогось більше. А у цей, який, можливо, дивилась, на третьому місці показували сюжет про Кучму, який розрізав стрічечку і відкривав якийсь завод, але першим сюжетом ми все-таки давали головну подію дня. Як мені тоді було працювати? Я не вважала, що це нормально. А коли Віктор Янукович став президентом, тоді я вже чітко зрозуміла, що мені в медіа робити нема чого, і я просто пішла в науку, писала докторську, викладала, працювала як тренерка. – Від моменту темників часів Леоніда Кучми минуло майже 20 років. Утім, цього року ми побачили, що в державному агентстві "Укрінформ" існували рекомендаційні списки людей, яких можна запрошувати до коментарів, а яких не бажано». — про те, як доводилося працювати журналісткою на посаді заступниці головного редактора ТСН на початку 2000-х, коли влада надсилала журналістам темники в інтерв'ю "Українській правді" "Зеленський не готовий прийняти частину українського суспільства і журналістів як партнерів" – журналістка та медіаекспертка Трощинська (18 липня 2024 року)

«Беззаперечна перевага – харизма президента та уміння під час першого року повномасштабної війни дуже емоційно доносити у своїх промовах певні меседжі до великих західних аудиторій. Другий важливий момент – те, що президент несистемний: у нього не було хвилювань через те, що, мовляв, "таке не кажуть в ООН", "таке не кажуть західним партнерам", тобто він був готовий до сміливіших дипломатичних рішень. Третя перевага – у 2022 році президент не вживав тригерної і конфронтаційної лексики, яка була притаманна йому під час передвиборчої кампанії і в 2019–2021 роках, коли він просто відкидав усе, що було до нього. Тобто було відчуття, що він хоче згуртувати суспільство, навіть, можливо, пробачити тим, хто за нього не голосував. Що стосується помилок, то великою помилкою є неготовність говорити відверто зі своїми громадянами та поділ людей на тих, які є вигідні, тому що "вони все одно проголосують", і тих, які фактично списані для нього і для його команди як виборці. По-друге, ми бачимо вже 8 чи 9 місяців незрозумілої комунікації щодо мобілізації і неможливості вимовити слово "демобілізація". Я розумію, що вони не бачать рішення, але вони не можуть навіть слово це вимовити. Це ніби як відсікання цієї частини суспільства, а вона – величезна. Я не знаю взагалі, чи ця аудиторія загалом зрозуміла президентові і його команді. І мені здається, що є певне ревнісне ставлення до Збройних сил України. Я можу помилятися, але в якийсь момент, під час обговорень конфлікту із Залужним мені здалося, що є якась тріщина між Збройними силами України і верховним головнокомандувачем. Цієї тріщини може не бути. Але якщо у громадян є це відчуття, якщо в мене як у журналістки є це відчуття, то це – погана комунікація, правда? І коли це відбувається під час такої гарячої фази війни, це не є нормально. Я ще підпомилочку назву – оце все, що відбувається навколо команди президента. Мар'яна Безугла і її війна з усіма головкомами. Микола Тищенко, у якого зашкварів і скандалів було достатньо, який весь час говорив, що він – "людина президента", але чомусь нікого це не хвилювало аж до останнього гучного скандалу в Дніпрі. Оці всі речі, що говорять і дозволяють собі люди, які сприймаються як команда президента, вони так само є негативним комунікаційним тягарем, котрий лягає на Зеленського і його вертикаль». — про три головні переваги і три головні недоліки в комунікації президентської команди і самого Володимира Зеленського в інтерв'ю "Українській правді" "Зеленський не готовий прийняти частину українського суспільства і журналістів як партнерів" – журналістка та медіаекспертка Трощинська (18 липня 2024 року)

«Це – хороше питання. Я б це питання дуже хотіла поставити, наприклад, будь-кому із радників Офісу президента з комунікацій. У мене може бути гіпотеза і вона полягає у тому, що у президента просто не готові були говорити на цю серйозну тему. Комунікація щодо мобілізації була вибудувана неправильно від самого початку, коли розповідали про "наших котиків ЗСУ", "боженьок ППО", "сонечок", які можуть більше, ніж "прості смертні", які дивляться телевізор. Можливо, влада вірила в каву на кримській набережній уже в 23-му році? Можливо, я ж не знаю. Ну і вибори в 2024, відповідно. Тобто могла бути така орієнтація. У нас тут може бути з вами нескінченна кількість гіпотез. Але відповіді нормальної нам ніхто не дав. Ми бачимо те, що бачимо». — про те, чому Єдиний марафон не вирішує проблеми в комунікації влади в інтерв'ю "Українській правді" "Зеленський не готовий прийняти частину українського суспільства і журналістів як партнерів" – журналістка та медіаекспертка Трощинська (18 липня 2024 року)

«Я можу сказати, що для великої частини аудиторії він себе вичерпав. І тут треба просто проаналізувати, яку роль він виконує зараз. Але для того, щоб дати відповідь на це запитання, треба собі чесно сказати, що були зроблені помилки і, можливо, їх треба виправляти. Просто розумієте, намагатися це все утримати під таким єдиним центром, це найпростіше рішення. Чи є воно ефективним? Я не знаю. Воно є певною мірою окозамилювальним. Мені здається, що зараз телемарафон створює ілюзію контролю інформаційного простору». — про те яким би був найкращий вихід у цій ситуації із телемарафоном чв інтерв'ю "Українській правді" "Зеленський не готовий прийняти частину українського суспільства і журналістів як партнерів" – журналістка та медіаекспертка Трощинська (18 липня 2024 року)