Том Йорк
Томас Едвард Йорк (англ. Thomas Edward Yorke; нар. 7 жовтня 1968 року) — музикант, вокаліст і автор пісень англійського рок-гурту «Radiohead».
Том Йорк | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Цитати
ред.- Моє життя — це створення шпалер для порожнечі.
- Музика — це те, що додає думкам енергію. Найголовніше в музиці — це почуття звільнення.
- Іноді, краще, що ти можеш зробити з гітарою, просто розглядати її.
- Основний сенс створення музики полягає в тому, щоб дати голос речам, які його ніколи не мали.
- Мені здається, що у мене є відповідальність, відповідальність за те, щоб забавляти тих, хто на мене дивиться.
- Іноді я думаю, що всі благодійні справи роблять для того, щоб приховати сліди крові. Це ганьба.
- Мої пісні — це мої діти. Хтось залишається зі мною, а когось я повинен відправити на війну.
- Мені здається, що найголовніше в музиці — це почуття звільнення.
- Багато хто витрачає значну частину часу на те, щоб бути ввічливим. А мені, це просто байдуже.
- Мені треба щось зробити з тим виразом, який красується на моєму обличчі. Хоча вирази своїх обличчь люди отримують ще при народженні — як мій батько, який народився з обличчям, яке всі хотіли натовкти.
- Я знаю, що я параноїк і невротик, я зробив на цьому кар'єру.
- Я виріс з вірою в те, що я зовсім безсилий. Пізніше, з плином багатьох років, мені прийшло в голову, що насправді, це був дуже зручний міф для держави.
- Перебування в музичному колективі перетворює тебе на дитину, і ти залишаєшся нею.
- Я ніколи не вважав, що поп-музика — це ескапістське сміття. В ній завжди є якась темрява, навіть серед найкращої поп-музики.
- Не думаю, що політичне мистецтво — це хороше мистецтво.
- Хтось повинен говорити правду, але це не повинно бути моєю роботою.
- Що турбує мене відносно комп'ютерної ери, так це той факт, що тепер люди можуть дізнатися про тебе все. Це неймовірне вторгнення в приватне життя. Будь-яка людина може стежити за тобою і незалежно від того, де ти зараз знаходишся, тебе можна знайти, якщо ти засунув в банкомат свою карту. Я постійно чую всі ці дивні розмови з інтернету про те, що в майбутньому влада буде належати не тому, в кого більше ядерних боєголовок, а тому, в кого більше інформації.
Джерела
ред.