Туган-Барановський Михайло Іванович

Михайло Іванович Туган-Барановський (1865–1919) — український учений-економіст. Перший економіст-східноєвропеєць, наукові теорії якого визнали закордонні вчені; дослідник економічних циклів. Міністр фінансів Української Центральної Ради (1917).

Михайло Туган-Барановський

Стаття у Вікіпедії

Роботи у Вікіджерелах

Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

[Економічна] криза залежить не тільки від випадкових причин, властивих певному історичному моменту, але і від постійних, загальних причин, властивих сучасному культурно-економічному ладу… Причина кризи полягає не в недостатку споживчої сили нації, не в низькому рівні заробітної плати, а в чомусь іншому. Проблема криз може бути задовільно розв'язана лише на основі правильної теорії ринку. А оскільки сучасна економічна наука, в особі величезної більшості своїх представників, стоїть на неправильній теорії ринку, то зовсім не дивно, що і проблема криз виявилась їй не під силу.

1) капіталістичне господарство є господарство антагоністичне; 2) капіталістичне господарство …має тенденцію до необмеженого розширення виробництва… і 3) капіталістичне господарство в цілому є господарство не організоване. — про причини криз

Кризи зумовлюються тим, що у фазі піднесення споживання капіталу йде швидше, ніж його утворення, а тому що меншим капіталом для підтримки своєї промисловості в фазі піднесення розпоряджається країна, то швидше повинно закінчитися піднесення.

Ми спостерігаємо розширення суспільного виробництва при одночасному скороченні суспільного споживання без будь-якого порушення рівноваги між суспільною пропозицією і суспільним попитом.

Я показав, що суспільний процент прибутку настільки мало залежить від будови суспільного капіталу, як і процент прибутку в окремих галузях виробництва. Заміщення живої праці матеріальними засобами виробництва не в силі, само собою, знизити процент прибутку: цей процент підвищується або знижується залежно від зміни продуктивності праці, але зовсім незалежно від розподілу суспільного капіталу на постійну і змінну частину.

Немає такої потреби, задоволенню котрої не служило б господарство.

Не спрага до фізичних насолод чи почуття самозбереження, а честолюбство є важливішим стимулюючим мотивом капіталу.

Національність часто є крайньою межею для симптоматичних почуттів сучасної людини.

Релігія завжди була і залишається до нинішнього часу одною із наймогутніших історичних сил.

Про Туган-Барановського

	Якщо йдеться про М. Туган-Барановського, то сучасний капіталізм виразно підтвердив його погляд про парадоксальність і абсурдність «антагоністичних» систем, головним завданням котрих не є задоволення людських потреб. У його візії майбутнього капіталізму машини мали виробляти машини до виробництва машин, цілковито унезалежнивши капіталізм від ринку споживчих благ.
	— Міхал Калецький, польський економіст