Уявний експеримент
Уя́вний експериме́нт (також мисленнє́вий, мисленевий, думковий, розумовий, мислений) (нім. Gedankenexperiment, нім. Gedankenversuch) — це гіпотетична ситуація, у якій викладають гіпотезу, теорію чи принцип для того, щоб продумати їхні наслідки; спосіб теоретичного пізнання, що полягає в побудові концептуальних моделей явищ, процесів, станів, які вивчаються, та в дослідженні поведінки цих моделей в ідеалізованих умовах, що імітують реальний експеримент.[1] Можна сказати, що уявний експеримент — це програвання в людському розумі деяких ідеалізованих ситуацій.
Цитати
ред.А що як хтось бігтиме за промінем світла?.. А що як цей хтось осідлає промінь?.. Якщо хтось бігтиме досить швидко, чи взагалі промінь рухатиметься?.. Що таке «швидкість світла»? [2] — 1916р. |
|||||
| — Альберт Ейнштейн |
Ідея будівлі, її намір, її дизайн — все це незмінно і становить суть будівлі . Задум перших будівельників – це те, що вціліло. Деревина, з якої виготовлено конструкцію, розкладається і за необхідності її замінюють . Бути надмірно стурбованим оригінальними матеріалами, які є просто сентиментальними сувенірами минулого, означає не побачити саму живу будівлю.[3] |
|||||
| — Адам Дуглас |
Якщо не відкривати коробку, для того, щоб погодувати кота, то ми отримаємо два різні типи смерті. [4] — Про кота Шредінгера. |
|||||
| — Ніл Гейман |
Примітки
ред.- ↑ В. І. Шинкарук. Мисленнєвий експеримент. Філософський енциклопедичний словник. Київ: Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. с. 378. ISBN 966-531-128-X.
- ↑ Думати як Ейнштейн, 2019, с. 35
- ↑ Дуглас Адамс. Останній шанс побачити,1989.
- ↑ Ніл Ґейман. Американські боги. Переклад з англійської: Галина Герасим, Олесь Петік. Київ: KM Publishing. 2017. 696 стор. ISBN 978-617-7498-66-6
Джерела
ред.- Деніел Сміт. Думати, як Альберт Ейнштейн. — Київ: КМ-БУКС, 2019. — 208 с. — ISBN 978-966-948-262-4
