Федеріко Гарсія Лорка
Федеріко Ґарсíя Лорка (ісп. Federico García Lorca; *5 червня 1898 — †19 серпня 1936) — іспанський поет і драматург, відомий також як музикант і художник-графік.
| Федеріко Ґарсія Лорка | |
| |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
Цитати
ред.Поезії
ред.- А смерть іде по дорозі
в цитриновім
в'ялім цвіті.
Іде вона, виграває
на релі на білій
і співає, і співає
все одної співи.
- (Подзвіння // Лірика, с. 249)
- Дзвони дзвонять
на подзвіння
з жовтої дзвіниці.
Жовтий вітер
несе подзвін,
жовте вітровіння.
- (Дзвони // Лірика, с. 242)
- На круглому
майдані
ведуть танок
шість паній —
три жиляні,
а три срібляні.
Вчорашні сни
їх, знай, шукають,
та золотий циклоп
обняв і не пускає.
Гітара!
- (Загадка на гітару // Лірика, с. 263)
- Не думав.
Не думав тобі казати.
- (Дівчині на вушко // Лірика, с. 100)
- Ні ти, ні я, на щастя,
не хочем
зустрічаться.
Ти — чого, сама не знаєш.
А я — не питайся.
Іди собі своїм шляхом,
а в мене на п'ястах
од гвіздків знать ями-рани,
мов після розп'яття.
- (Зустріч // Лірика, с. 231)
- Озивається гітара —
мрії сльози ронять.
Душ загублених ридання
і стогони
добуваються з її круглого
горла.
- (Шість струн // Лірика, с. 244)
- Поле оливами
густо сивіє —
глянь, то розгорнеться,
то згорнеться віяло.
А над оливами
небо полив'яне,
в небі — холодна
зоряна злива.
- (Краєвид // Лірика, с. 215)
- Туга й нага — нагадуєш ти землю,
гладеньку землю, точену, безкінну
й безочеретну землю, чисту форму,
майбутньому закриту — срібний обрій.
- (Касида про розплатану жінку // Лірика, с. 290)
- Хрест.
(Крапка
в кінці шляху).
Задивився в рівчак.
(Багато крапок).
- (Хрест // Лірика, с. 268)
- Як заридала
моя гітара, —
розбилась досвітку
криштальна чара.
Ой заридала
моя гітара…
Хочу утішить —
надармо,
хочу утишить —
намарно.
- (Гітара // Лірика, с. 216)
Циганське романсеро (1928)
ред.- Ой циганське славне місто!
Прапори на кожнім розі,
місяць жовтий, як гарбуз,
і черешні у сиропі.
Ой циганське славне місто,
не забуть тебе ніколи!
Місто мускусу і муки,
вбране в вежі червінькові...
- (Балада про іспанську жандармерію // Вірші (в перекладі Миколи Лукаша)
- О, печале циганська!
Самотня, зажди самотня.
О, таємнича розпуко,
О, чийсь колишній світанку
- (Романс про чорну тугу // Анна Вовченко / Федеріко Ґарсіа Лорка.Циганське романсеро. 2013.)
- Вапняні фасади будинків –
І ніч прямокутна і біла.
А серафими й цигани
Грали на акордеонах.
- (Загиблий із кохання // Анна Вовченко / Федеріко Ґарсіа Лорка.Циганське романсеро. 2013.)
- З оливкових заростів вийшли
Бронзово-сонні цигани.
Обличчя горді й суворі ...
- (Романс про місячну ніч // Анна Вовченко / Федеріко Ґарсіа Лорка.Циганське романсеро. 2013.)
Драматичні твори
ред.- Адела. Не дивись так на мене! Я готова віддати тобі все — власні очі, і спину тобі віддала б, аби вирівняти твій горб — тільки б ти одверталась, коли я проходжу повз тебе!
- (Дім Бернарди Альби // Криваве весілля, с. 386)
- Понсія. Ми, старі, крізь стіни бачимо.
- (Дім Бернарди Альби // Криваве весілля, с. 387)
- Понсія. Ти завжди була прозорлива, за сто миль бачила лихо. Інколи мені здавалося, що ти думки читаєш. Але діти — це діти. Тут ти сліпа.
- (Дім Бернарди Альби // Криваве весілля, с. 395)
Джерела
ред.- Лорка, Федеріко Гарсія. Криваве весілля: Драм. твори / Упоряд. та пер. з ісп. М. Н. Москаленка; Авт. вступ. ст. О. Є.-Я. Пахльовська. — К.: Мистецтво, 1989. — 460 с.: портр.
- Лорка, Федеріко Гарсія. Лірика / Пер. з іспанської та примітки Миколи Лукаша. Вступна стаття Івана Драча. — К.: Дніпро, 1969. — 320 с.