Facebook — найпопулярніша соціальна мережа у світі, що почала працювати 4 лютого 2004 року як мережа для студентів деяких американських університетів. Засновником та головою сервісу є Марк Цукерберг. Станом на липень 2015 року кількість користувачів становила 1,5 млрд, з яких 968 млн відвідує свої аккаунти щодня. За даними сайту Alexa Facebook є 2-им за відвідуваністю сайтом у світі та 6-им за відвідуваністю сайтом в Україні. Кількість українських користувачів Facebook станом на травень 2014 становила близько 6 млн. користувачів.
.svg){kind=logo}
Цитати
ред.Знову про «Щось» на букву F. Думаю, буде дивно, якщо після листопадових подій 2016 року в США, майбутньому Facebook вдасться повністю уникнути державних регулювань. Якщо ж він буде залишатися відносно недоторканним, я б хотіла знати, що корпорація запропонувала владі в обмін на це[1]. |
|||||
| — Світлана Матвієнко |
Фейсбук ніколи не може замінити традиційні медіа, навіть якщо запропонує себе в іншому статусі, тому що нам не потрібна певна стрічка новин, коригована алгоритмом, що керується принципами капіталізму, і для якого цікаво, як саме і що купуватиме певний користувач. А саме комерційний алгоритм дозволяє нам читати політичні новини. І це надзвичайно шкідливо для нас, тому і потрібна інша професійна дискусія, яку традиційна журналістика завжди могла запропонувати населенню[2]. |
|||||
| — Світлана Матвієнко |
Ще один урок: для корпорації завжди важливо зберегти та збільшити кількість користувачів за всяку ціну. «Нейтральність», про яку з гордістю заявляють такі компанії, як Facebook і Google, — це чиста симуляція. У 2014 році Google показував Крим, як частину території Росії для користувачів з російськими IP-адресами, а для українців карти Google зображували Крим частиною України. Метою було задовольнити й утримати користувачів з обох сторін[1]. |
|||||
| — Світлана Матвієнко |
| — Реджеп Таїп Ердоган |
Facebook і Google складаються з багатьох неоднорідних та іноді майже незалежних елементів — розширень, додатків і сервісів, які обмінюються даними в різних режимах, при цьому постійно оновлюються. Це створює безліч входів і виходів, роблячи ваш «приватний простір» дуже пористим. Ступінь цієї пористості користувачеві просто неможливо контролювати[1]. |
|||||
| — Світлана Матвієнко |
Примітки
ред.
