«Феррарі» (англ. Ferrari) — американський біографічний фільм. Сценарист та режисер стрічки — Майкл Манн.

Вікіпедія
Вікіпедія

Цитати про фільм

ред.
  •  

Все, що Адам робить у цьому фільмі – продумано, все має свої причини. Навіть його жестикуляція, він особисто набирався її з вулиць спостерігаючи за людьми. Те, як він рухається, як крокує, як дихає, коли заходить в кімнату, як він обертається – все це наша спільна і клопітка робота. Тож, я надзвичайно поважаю його відданість справі. Гадаю, що Адам Драйвер – геніальний актор[1]. — Про Адама Драйвера, виконавця ролі Енцо Феррарі

  — Майкл Манн, режисер стрічки
  •  

Мені дуже допомогли фотографії, які розширили наше уявлення про Енцо. Наприклад, світлини, де Енцо Феррарі лежить на галявині з розстібнутою сорочкою – це сад Ліни Ларді. Навіть, коли до нього зверталися декілька дуже важливих клієнтів, наприклад, нідерландський принц Бернард чи хтось ще, він теж відвозив їх додому до Ліни Ларді, і вона готувала їм. Це дуже нетипові стосунки. Вона не просто коханка, вона була повноцінним домом для Енцо, єдиним місцем, де він міг розслабитися[1].

  — Майкл Манн, режисер стрічки
  •  

Навіть, якби мої актори говорили чистою італійською, вони насамперед мають існувати в кадрі як справжні італійці. Якщо Ліна ліпить тортеліні на кухні – вона має робити це правильно.
Якщо на задньому плані є овочі в горщиках, це мають бути правильні овочі, які б обрала справжня італійська господарка. Від радіо до телевізора, все повинно бути автентично, і не тільки тому, що це виглядає правильно з візуальної точки зору: я просто хочу, щоб глядачі/глядачки перенеслися в атмосферу Модени 1957-го року[1].

  — Майкл Манн, режисер стрічки
  •  

Це просто дуже емоційна, потужна історія, яка містить драматичні умови. Вони насичували життя Енцо Феррарі у 1957 році. І відчуття, що всі обставини навколо були в конфлікті з тим, ким він міг стати, – це доволі болісне відчуття.
Взагалі на нього багато всього навалилося: важка смерть сина, Італійська кампанія, зустріч з коханкою на заводі під час бомбардування. І не треба думати, що всім стало краще після економічного відновлення[1].

  — Майкл Манн, режисер стрічки
  •  

Я бачу «Феррарі» не як класичну драму про героя з внутрішніми конфліктами та простим рішенням у фіналі, ні. Це такий великий квантовий крок в тому сенсі, що протилежності характеру Енцо – завжди в конфлікті, як і на початку, так і в кінці, не дивлячись на всі перемоги чи поразки. У нього немає класичних арок, він за своєю природою антигерой[1].

  — Майкл Манн, режисер стрічки
  •  

Якщо мені подобається «Феррарі» – я можу просто купити її, не треба знімати про це фільм. Звісно, коли я був набагато молодший, я дуже любив швидкість і рух. Мої першим транспортним засобом був мотоцикл і, відповідно, я завжди стежив за перегонами MotoGP. Але за лаштунками MotoGP не існує цінної людської історії, яка б була варта фільму. На відміну від особистої історії Енцо Феррарі та перегонів Mille Miglia[1].

  — Майкл Манн, режисер стрічки

Примітки

ред.