Хазяїн (п'єса)
«Хазяїн» — комедія на чотири дії Івана Карпенка-Карого, написана 1900 року.
Цитати з п'єси
ред.Терентій Гаврилович Пузир
ред.Наділи мужицькі на десять літ в аренду взять! А як мужик зостанеться без землі — роби з ним, що хочеш; а поки при землі мужики все одно що бури, нічого з ними не зробиш![1] — Дія перша, ява VII. |
Чудні люде! Голодних годуй, хворих лічи, школи заводь, пам'ятники якісь став!.. Повигадують собі ярма на шию і носяться з ними, а вони їх мулять, а вони їм кишені продирають.[2] — Дія перша, ява III. |
…то з степу не вилазив, а тепер почав між люде виходить, і треба оглядатись, що люде скажуть. І без людей погано, і з людьми погано…[3] — Дія друга, ява VII. |
Бирі мої, бирі! Цкелей! У, ви славні биречки мої. Іш, як ідуть, мов війська перед генералом. Недурно Петро Петрович звав мене овечим генералом.[4] — Дія четверта, ява XIV. |
Он які люде понаставали: прахвости із прахвостів, анафеми із анафем! Обмане, обікраде, заріже, ограбить, чортові душу продасть — аби гроші! Ні сорому, ні честі!..[5] — Дія четверта, ява XVI. |
Маюфес
ред.Ет, поки заробиш грош, підошви побйош![6] — Дія перша, ява I. |
Феноген
ред.І сам хазяїн наш всіх научає: з усього, каже, треба користь витягать, хоч би й зубами прийшлося тягнуть — тягни![7] — Дія перша, ява IV. |
Земля, скот, вівці, хліб, комерція, бариші — оце життя! А для чого ж тоді, справді, і жить на світі, коли не мать цього нічого? Та краще гробаком нечувственним родиться, аніж такою людиною, що про хазяйство не дбає![8] — Дія четверта, ява XI. |
Соня
ред.Музика до всякого серця і до всякої душі однакового говорить своїм улесливим, чарівним язиком![9] — Дія друга, ява X. |
Петро Петрович Золотницький
ред.Поети єсть соль землі, гордість і слава того народа, серед котрого з'явились; вони служать вищим ідеалам, вони піднімають народний культ… Всі народи своїх поетів шанують, почитають і ставлять їм пам'ятники!!![10] — Дія перша, ява XIII. |
…у чоловіка двадцять дві тисячі кіп однієї пшениці — ну і треба ж йому гнатись за гусьми, що скубли одну копу![11] — Пузир хотів відігнати гусей від його копи, через що зашпортався, вдарився, і його треба оперувати, інакше він помре. Дія четверта, ява VII. |
Калинович
ред.…трудно там правду насадить, де споконвіку у корені лежить неправда![12] — Дія друга, ява X. |
Будущина в руках нового покоління, і чим більше вийде з школи людей з чесним і правдивим поглядом на свої обов'язки перед спільною громадою, тим скоріше виросте серед людей найбільша сума справедливості!..[12] — Дія друга, ява X. |
Ліхтаренко
ред.Всі рвуть, де тільки можна зірвать, а я буду дивиться та завидовать, як люде багатіють? Я не такий! Завидують тілько недотепи![13] — Дія друга, ява XI. |
Бачите, колись, кажуть, були одважні люде на війні,— бились, рубались, палили; голови котились з плеч, як капуста з качанів; тепер нема таких страховин і вся одвага чоловіча йде на те — де б більше зачепить!.. Колись бусурманів обдирали, а тепер своїх рідних! Як на війні нікого не жаліли,— бо ти не вб'єш, тебе уб'ють,— так тут нема чого слини розпускать: не візьмеш ти, то візьмуть з тебе![14] — До Феногена про заробіток грошей нечесним шляхом. Дія друга, ява XI. |
Діалоги
ред.Золотницький: Обідать у такого хазяїна важко, тут і кусок в горло не полізе. До земських діл тобі нема діла, луччих людей свого краю ти не знаєш, знать не хочеш і не ціниш — я соромлюсь сидіть поруч з тобою за столом! |
Соня: Іван Миколайович! От спасибі! Яким вітром? |
Феноген: Тебе покарано для приміру, щоб другі бачили кару і боялись! А без страху — один візьме, другий візьме, потім розореніє; а ми всі хліб коло хазяїна їмо… Бережи хазяйського добра, як ока: гріх великий потай брать з економії. |
Лікар: Гуси скубли копу пшениці, він страшенно озлився на гусей, що таку потерю роблять, схопився з бігунків і побіг за ними по уклону — хотів убить гуску… Біг, себе не тямлячи, та через ритвину схибнувся, упав з розмаху навзнак і одбив почки! От що гуси зробили! |
Соня: А господи! Невже ж вівці йому миліщі, ніж життя? |
Про п'єсу
ред.Примітки
ред.- ↑ Хазяїн, 1989, с. 357
- ↑ Хазяїн, 1989, с. 364
- ↑ а б Хазяїн, 1989, с. 372
- ↑ Хазяїн, 1989, с. 410
- ↑ Хазяїн, 1989, с. 412
- ↑ Хазяїн, 1989, с. 350
- ↑ Хазяїн, 1989, с. 351
- ↑ а б Хазяїн, 1989, с. 408
- ↑ Хазяїн, 1989, с. 374
- ↑ а б Хазяїн, 1989, с. 365
- ↑ а б Хазяїн, 1989, с. 406
- ↑ а б Хазяїн, 1989, с. 373
- ↑ Хазяїн, 1989, с. 375-376
- ↑ Хазяїн, 1989, с. 376
- ↑ Хазяїн, 1989, с. 376-377
- ↑ Хазяїн, 1989, с. 407-408
Джерела
ред.- Карпенко-Карий І. Драматичні твори / Вступ ст., упоряд. і приміт. Р. Я. Пилипчука; Ред. С. Д. Зубков. — Київ: Наукова думка, 1989. — 608 с. — ISBN 5-12-009281-0