Холодна Віра Василівна

Холодна Віра Василівна (до шлюбу — Ле́вченко; 5 серпня 1893, Полтава, Російська імперія — 16 лютого 1919, Одеса, Українська Народна Республіка) — видатна українська кіноакторка епохи німого кіно. Знімалася здебільшого у таких жанрах, як драма, мелодрама та короткометражне кіно, під керівництвом режисерів Євгена Бауера, Петра Чардиніна тощо.

Віра Холодна

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

Не можна бути мавпочкою, що виконує накази режисера. У кожній ролі треба бути іншою. Моя мрія – ролі трагічні, наприклад, Маргарита Готьє. Ви знаєте, гра в кіно вимагає великої напруги і сильно стомлює. Але я люблю цю творчість!

Про Віру Холодну

	Оскільки я росла без батька, Віра, будучи доброю, замінила мені тата, вона зайнялась вихованням і, коли помітила, що я теж люблю сцену, люблю балет, допомогла вступити до балетної школи.
	— Софія, молодша сестра Віри

	Незмінною і привітною хазяйкою цих мансард, на чолі з подругами, була Віра Холодна, тоді ще зовсім юна, на самому початку акторства.
	— театральний режисер Олександр Мґебров (1884-1966).

	Струнка, гнучка, колишня танцівниця, вона сиділа переді мною, опустивши гарні вії на чарівні очі й говорила про те, що хоче спробувати себе на екрані. Тоді Віра Холодна вміла лише повертати прекрасну голівку й поводити очима вліво, вправо та догори. Щоправда, виходило це чудово, проте більше красуня нічого показати не зуміла.
	— режисер Володимир Гардін

	У грі артистки Віри Холодної помітно тонке розуміння умовностей екрану, що навіть із боку суворих критиків кінематографічних постановок із театральних журналів викликає найсхвальніші відгуки...
	— журнал “Сінема”, 1915

З виконавців, відзначимо передусім пані Холодну, найчутливішу до основного бауерського ритму, — щось сомнамбулічне і трагічне у своїй рокованості відчувалося в її прекрасній Наті; повним контрастом промайнула на екрані сестра її Муся, — пані Коренєва подала образ більш життєвий, молодої жінки, що хапається за своє щастя» — Рецензія до фільму «Жизнь за жизнь» (1916)