Христина Бобкова — українська дизайнерка, засновниця бренду Bobkova.

Христина Бобкова

Цитати

ред.
  •  

Важлива хороша атмосфера в колективі — це моє особисте переконання, яке я ніколи не ставлю під сумнів. Я сама живу роботою й модою, і люди, із якими я працюю, — фанати своєї справи, тому все вдається[1].

  •  

Гендерні межі давно стерті. Вже можна говорити в цілому про якості, які ви цінуєте чи ні. Щирість, чесність з собою та іншими, вміння дарувати радість і самому отримувати кайф від свого життя — це прикрашає всіх. Заздрість, злість і споживацьке ставлення — навпаки[2]...

  •  

Дім, у якому живемо, ми цінуємо дедалі більше. Це своєрідний особистий простір, близькі люди й ні з чим незрівнянне відчуття комфорту, те, чого раніше не помічали, перебуваючи у вирі зустрічей, вечірок і подорожей[3]. — Про BOBKOVA HOME CAPSULE

  •  

З трикотажу почалася моя кар’єра і я щаслива, що сьогодні він знову популярний. Після університету я також працювала в трикотажному ательє і знаю всі нюанси роботи із цим матеріалом. Моя дипломна робота теж була присвячена йому — я тоді представила пальто з трикотажу. Захоплення трикотажем було і є таким сильним, що я навіть розробляла авторські різновиди плетіння, які тепер запатентовані[4].

  •  

Коли створюєш власний одяг, ти робиш це щиро й не коришся правилам і законам інших людей, тому речі виходять набагато кращими. Утім, головна складова успішної роботи — класна команда. Я сама не зможу звернути всі гори, за однією людиною нічого не стоїть. Завжди є команда, яка створює продукт, і лише плідна праця пліч-о-пліч приведе до результату[1].

  •  

Мовчати не можна про те, що вас турбує в особистих стосунках, в роботі або в соціальній сфері більш глобально. Інакше це як снігова куля недоговореного — вона виростає в одну величезну брилу і стає серйозною проблемою для вас. Але те, що турбує одну людину і викликає бажання висловитися, для іншого навпаки, – нормально. Тому такі теми дуже особисті для кожного[2].

  •  

Першу колекцію я створила ще в університеті. Вона складалася всього із чотирьох моделей, але я її повністю зробила сама — моделювала лекала, кроїла, шила, зокрема й взуття. До того ж важливо розуміти той час, кінець 1990-х, — ні тканин, ні фурнітури нормальної, нічого. Ми все робили самі — в’язали, плели, шили взуття. Вже тоді я зрозуміла, що легко творити, маючи всього в надлишку, а коли бракує елементарних речей — креатив і фантазія помітно загострюються[4].

  •  

Під час створення колекцій я постійно думаю про функціональність кожної речі, яка буде доречною якомога частіше. Тому марка Bobkova не створює чогось дуже банального або підкреслено ошатного. Наші сукні універсальні й доречні незалежно від часу та ситуації. Жінка Bobkova не має багато часу на перевдягання й веде активний спосіб життя[4].

  •  

Після закінчення школи вибір у мене був тільки між двома професіями — дизайнер одягу або архітектор. Уже тоді розуміла, що мені цікаво працювати з простором, але водночас я дуже люблю людей і мені важливо створювати для них щось корисне. Це має бути не просто гарний об’єкт, а те, що принесе людині втіху в разі взаємодії, зробить її життя кращим[4].

  •  

Сьогодні бренд Bobkova асоціюється з такими поняттями, як складний крій, чисті лінії, ідеальна конструкція, стримана колірна палітра. Саме такими були й мої перші колекції, зокрема й дебютна. Я показала її ще 1998 року. Ми тоді багато працювали з трикотажем, експериментували з ним, а косий крій і зовсім став нашою візитною карткою[4].

  •  

Хоч скільки б я цікавилася далекими країнами та надихалася їхньою культурою, та все одно дійшла висновку, що всі ми діти своєї країни. Наша культурна спадщина живе в нас, навіть якщо ми не артикулюємо цього спеціально. Ми всі родом звідти, де народилися, насичені традиціями рідної країни й життям навколо[4].

  •  

Я не працюю з вишивкою, але український геометричний крій мені дуже близький. Цікаво з ним експериментувати[4].

Примітки

ред.