Альберт Флоріан
угорський футболіст
(Перенаправлено з Цитати Альберта Флоріана)
Флоріан Альберт (угор. Flórián Albert; 1941–2011) — угорський футболіст. Лавреат «Золотого м'яча» 1967.
Альберт Флоріан | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Цитати
ред.- Я надаю першорядну вагу результату. Коли моя команда перемогла 1:0, я відчуваю повне задоволення, навіть якщо грою незадоволені глядачі. Якщо команда здатна добитися перемоги без гарної гри, значить вона здатна перемогти з повним напруженням усіх своїх можливостей.[1]
- Угорщина завжди славилася майстерними виконавцями, й у цій країні всі знають, що за цим стоїть: коли, приміром, 80 тисяч глядачів чекають на якийсь фінт чи удар футболіста, а він вирішує зробити по-своєму й забиває неймовірний гол. Важливо те, що щоразу, як у нас з'являвся зірковий футболіст, він сяяв в угорській грі років десять. [1]
З інтерв'ю
ред.- — Що таке справжня команда?
- — Це команда, яка від самого початку намагається нав'язати свою гру противникові, вміє залежно від обставин унести корективи в обстріл воріт і легко перебудовується під час зустрічі.[2]
- — Ви відповідаєте своїм шанувальникам?
- — Я пишу тим, хто задає мені розумні питання. Такі також зустрічаються…[3]
Про Альберта
ред.- Він любив мати багато місця і часу на полі, щоб крутити свій футбольний чардаш. (про стиль гри Флоріана Альберта)[4]
- Рідко бачиш гравця, який чудово і забиває голи і створює їх. Альберт міг робити все, і робив це дуже елегантно. (Лайош Бароті)
- Гаррінча, Жерсон і Тостао були на полі в Ліверпулі, але понад 50000 глядачів кричали: «Альберт, Альберт, Альберт!» (захисник збірної Угорщини Шандор Матрай про гру Бразилія-Угорщина на чемпіонат світу 1966)
Виноски
ред.- ↑ Юрбини Макс. Футбольные истории. Пер. с франц. — Москва: Молодая гвардия, 1973. — С. 154
- ↑ Юрбини Макс. Футбольные истории. Пер. с франц. — Москва: Молодая гвардия, 1973. — С. 141
- ↑ Юрбини Макс. Футбольные истории. Пер. с франц. — Москва: Молодая гвардия, 1973. — С. 141
- ↑ A. Gowarzewski, G. Stanski, Wielcy pilkarze, slawne kluby, Warszawa, Sport i Turystyka, 1979. s. 15