Цой Віктор Робертович
радянський рок-музикант, автор пісень, поет, художник і актор корейсько-російського походження
Цой Віктор Робертович (1962—1990) — радянський рок-виконавець 1980-х, лідер групи «Кіно».
Віктор Робертович Цой | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Цитати
ред.- Мені приємно, що багатьом подобаюся мої пісні. Але мені не приємно, коли люди беруть мене в приклад[1]. (Віктор про індивідуальність)
- Я не хочу копіювати інших людей. Важливо не зіграти щось. Важливо сказати щось[1].
- Я ніколи не хочу нічого змінити. Я відповідаю за наслідки своїх слів і вчинків. Найголовніше — отримувати кайф від життя. Решта не важливо[1].
- Рок-група — це не цікаво. Важлива особистість, а в цьому дефіцит[1].
- Заради музики можна відмовитися майже від усього[1].
- Якщо є стадо — є пастух, якщо є тіло — повинен бути дух, якщо є крок — повинен бути слід, Якщо є тьма — повинне бути світло.[2]
- Той, хто в 15 років втік з дому навряд чи зрозуміє того, хто вчився в спецшколі. Той, у кого є хороший життєвий план — навряд-чи буде думати про щось інше.[3]
- Три чукотських мудреця твердять, твердять мені без кінця: «Метал не принесе плоду, гра не варта свічок, а результат — праці». Але я саджу алюмінієві огірки, на брезентовому полі.[4]
- Я знаю — моє дерево не проживе й тижня, я знаю — моє дерево в цьому місті приречене.[5]
- Я не люблю, коли мені брешуть, але від правди я теж втомився. І я не знаю, який відсоток божевільних на дану годину. Але, якщо вірити очам і вухам — більше в декілька разів.[6]
- І всі кричать: «Ура!», І всі біжать вперед, і над цим усім новий день встає..[7]
- Знову сонця на небі немає, знову бій, кожен сам за себе, і, мені здається, сонце — не більш, ніж сон. На екрані вікна — казка з нещасливим кінцем. Дивна казка …[8]
- А мені наснилося: світом править Любов, а мені наснилося: світом править Мрія. І над цим прекрасно горить Зірка. Я прокинувся і зрозумів — біда…[9]
- Сигарета в руках, чай на столі — так замикається коло. І раптом нам стає лячно щось змінювати.[10]
- Ті, кому нічого чекати, відправляються в дорогу — ті, хто врятований. А тим, хто лягає спати — спокійного сну.[11]
- А «життя» — тільки слово, є лише любов і є смерть… Смерть варта того, щоб жити, а любов вартує того, щоб чекати.[12]
- Щоб бути героєм, потрібен привід. Щоб померти, потрібна причина[1].
- Так, я блазень, я циркач, так що ж? Нехай мене так звуть вельможі. Як вони від мене далекі, ніколи не дадуть руки.[13]
- Я не знаю, що буде далі з «Кино». Я не знаю, що буде завтра зі мною. Життя дуже непередбачуване[1].
- Зірки, впавши, всі залишаться тут, назавжди залишаться тут.[14]
Про Північну Корею
ред.- За тим, що проходить в Північній Кореї я небагато слідкую. Це — ремонт сталінізму, торжество комуністичних ідей в їх найгнилішій інтерпретації з додаванням східної заумі у вигляді «ідей чучхе».[15]
Про політику і політичну кар'єру
ред.Про ставлення до фанатів року
ред.- Любов до музики не може комусь нашкодити. Інша справа — зайва любов до конкретного виконавця, тоді поклонники стають дуже категоричними і для них існує хтось один, а інших вони не признають. Коли цим займається зовсім молода людина, бог з ним, йому впринципі потрібний взірець для наслідування. Але коли людині 20-25 років, можна бути самостійніше.[16]
- Ти повинен бути сильним, ти повинен вміти сказати. І руки геть, геть від мене! Ти повинен бути сильним, інакше навіщо тобі бути.[17]
Примітки
ред.- ↑ а б в г д е ж Цитати Віктора Цоя
- ↑ «Пісня без слів» — альбом «Зірка на ім'я Сонце», «Кино», 1989
- ↑ «Бошетунмай» — альбом «Група крові», «Кино», 1988
- ↑ «Алюмінієві огірки» — альбом «45», «Кино»,1982
- ↑ «Дерево» — альбом «45», «Кино», 1982
- ↑ «Мурашник» — альбом «Чорний альбом», «Кино», 1990
- ↑ «Печаль» — альбом «Зірка на ім'я Сонце», «Кино», 1989
- ↑ «Казка» — альбом «Зірка на ім'я Сонце», «Кино», 1989
- ↑ «Червоно-жовті дні» — альбом «Чорний альбом», «Кино», 1990
- ↑ «Далі діяти будемо ми» — альбом «Зірка на ім'я Сонце», «Кино», 1989
- ↑ «Спокійна ніч» — альбом «Останній герой», «Кино», 1989
- ↑ «Легенда» — альбом «Група крові», «Кино», 1988
- ↑ «Арія Містера Х» — альбом «Начальник Камчатки», «Кино», 1984
- ↑ «Зірки залишаться тут», — альбом «Ніч», «Кіно», 1986
- ↑ а б «Моё кредо — индивидуальность» / «Молодая гвардия» (Пермь) 28.04.1990 г.
- ↑ Акрам Азербаев, Денис Царев. Виктор Цой: Я — не супермен / Газета «Дружные Ребята». Алма-Ата. 25 марта 1989 г.
- ↑ «Мама, мы все тяжело больны» — альбом «Група крові», «Кино», 1988