Чайковський Микола Андрійович
український вчений у галузі математики, освітянин, громадський діяч
Микола Андрійович Чайковський (1887–1970) — український математик.
| Чайковський Микола Андрійович | |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Роботи у Вікіджерелах
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
Цитати
ред.- Я можу з великою гордістю сказати, що був другим, хто викладав вищу математику українською мовою; першим був Михайло Пилипович Кравчук у Києві… (про лекції у Кам'янець-Подільському університеті 1919 року)[1]
- До того часу в ділянці математично-природничих наук, крім шкільних підручників та кількох популярно-наукових розвідок, не було в нас нічого; отже треба було класти підвалини до власної наукової літератури, до наукової праці на рідній мові. (на засіданні секції НТШ 1927 року)[2]
- Не раз доводиться нам чути, що справу термінології з обсягу стислих та прикладних наук треба вирішити принципово. Одні кажуть, що всі наукові терміни треба вживати так, як вони прийнялися в інших європейських мовах; зате другі раді б конче кожне слово за всяку ціну перекласти на українське.
- Поборюючи інтернаціоналізаторів наукової мови, ми далекі від того, щоб підписатися під другою крайністю: перекладанням кожного терміну, без виїмку, на українське. Ця вимога при ближчій застанові покажеться теж неможливою… До того багато чужих слів здобуло собі в іншій мові право громадянства, й ми зовсім не маємо потреби їх викидати…
- Термінологія ніколи не може бути твором одної людини; вона мусить вийти як вислід спільної праці всіх фахівців, що потребують цієї термінології, разом із знавцями живої мови, які помагають їм узгіднювати термінологію з рештою живої мови. Повинно повстати на всіх землях України разом з еміграцією велике термінологічне об'єднання, метою якого було б зібрати народні термінологічні матеріали й доповнювати їх новими… (стаття «Завдання української наукової й технічної термінології», журнал «Нова Україна», Прага, 1924)[3]
Примітки
ред.Джерело
ред.- Аксіоми для нащадків. Українські імена у світовій науці: Зб. нарисів / Упоряд. і передм. О. К. Романчука. — Л. : Львівська істор.-просвіт. організ. «Меморіал», 1992. — 544 с.