Чоловік, який вирощував комети
«Чоловік, який вирощував комети» (іт. L'uomo che coltivava le comete) — повість італійської дитячої письменниці Анджели Нанетті, опублікована у 2002 році. У 2003 році здобула спеціальну відзнаку каталогу «Білі круки».
Цитати
ред.Якщо вже на те пішло, то мрії покидають нас самі[1]. |
Без мрій нам не обійтися: лише вони й надають сенс нашому життю[1]. |
Якщо ти не вмієш чекати, то навіщо тобі сіяти комети?[2] |
Мати батька — це дуже важливо. Батько всього вчить і робить так, що ти більше нічого не боїшся[4]. |
Вони разом засміялися, і він побіг, огорнутий маминою ласкою, якої з лишком стало б і на те, щоб нагріти їхню оселю, і на те, щоб розвіяти низькі сірі хмари, які чатували на нього відразу за дверима[4]. |
Міріам ані не здивувалася, ані не попросила пояснень; на відміну від пана Лоренца чи вчителя, слів вона не потребувала, бо читала у його серці[4]. |
Примітки
ред.Джерело
ред.- Нанетті А.. Чоловік, який вирощував комети : повість / пер. з італ. Андрія Маслюха. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2016. — 152 с.