Чуковський Корній Іванович
Корні́й Іва́нович Чуко́вський (справжнє ім'я Микола Васильович Корнєйчуков; 1882–1969) — російський письменник, перекладач і літературознавець українського походження.
Корній Чуковський | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Цитати
ред.Ніколи я не вважав себе талановитим. Про своє письменство я невисокої думки, але я грамотний і роботящий. |
|||||
Никогда я не считал себя талантливым. О своем писательстве я невысокого мнения, но я грамотен и работящ.[1] |
Я взагалі ніколи нікого не слухався, ні дуреп, ні розумних, інакше я не написав би навіть «Крокодила». |
|||||
Я вообще никогда никого не слушался, ни дур, ни умных, иначе я не написал бы даже «Крокодила».[1] |
Ось я, якби в дорозі не перезнайомився з усіма людьми, та не в своєму купе, а в цілому вагоні, та не в одному вагоні, а в цілому поїзді, зі всіма пасажирами, скільки їх є, та ще з машиністом, кочегаром і кондукторами на додачу, — я був би не я. Я непосидючий, вертлявий, балакучий і цікавий. |
|||||
Вот я, если бы в дороге не перезнакомился со всеми людьми, да не в своем купе, а в целом вагоне, да не в одном вагоне, а в целом поезде, со всеми пассажирами, сколько их есть, да еще с машинистом, кочегаром и кондукторами в придачу, — я был бы не я. Я непоседлив, вертляв, болтлив и любопытен.[1] |
При створенні дитячих віршів розраховувати на натхнення не можна. |
|||||
При создании детских стихов рассчитывать на вдохновение нельзя.[1] |
Прочтите, что пишут американцы о Толстом, или французы о Чехове, или англичане о Мопассане — и вы поймете, что духовное сближение наций — это беседа глухонемых.[1] |
Щоб лист дійшов, потрібно починати його словами «Ми живемо чудово, радіємо щасливому життю, але…» і подальше будь-якого змісту. |
|||||
Чтобы письмо дошло, нужно начинать его словами «Мы живем отлично, радуемся счастливой жизни, но…» и дальнейшее любого содержания.[1] |
Мерзотники насамперед дурні. Бути добрим куди веселіше, цікавіше і врешті-решт практичніше. |
|||||
Мерзавцы прежде всего дураки. Быть добрым куда веселее, занятнее и в конце концов практичнее.[1] |
Коли читають вірші, перебивати можна лише в одному випадку: якщо загорівся будинок! Інших причин я не знаю! |
|||||
Когда читают стихи, перебивать можно только в одном случае: если загорелся дом! Других причин я не знаю![1] |
Я не люблю речей, мені анітрохи не шкода ні вкраденого комода, ані шафи, ані лампи, ані дзеркала, але я дуже люблю себе, що зберігається в цих речах. |
|||||
Я не люблю вещей, мне нисколько не жаль ни украденного комода, ни шкафа, ни лампы, ни зеркала, но я очень люблю себя, хранящегося в этих вещах.[1] |
Примітки
ред.