Ширін Ебаді
Ширін Ебаді (21 червня 1947 рік, Гамадан, Іран) — іранська адвокат, колишня суддя і правозахисник, засновниця Центру захисників з прав людини. 10 жовтня 2003 року була нагороджена Нобелівською премією миру за її вражаючі і новаторські зусилля у сфері прав людини, особливо жінок, дітей та біженців. Є першою іранкою і першою жінкою-мусульманкою, яка отримала таку відзнаку.
Ширін Ебаді | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Цитати
ред.Права людини — універсальний стандарт. Це компонент кожної релігії і кожної цивілізації.[1] |
Ми не повинні дозволяти нікому нав'язувати іншим свої особисті погляди на релігію за допомогою сили, гноблення або тиску.[1] |
Демократія не визнає схід чи захід; демократія — це просто воля людей. Тому я не визнаю, що існують різні моделі демократії; є просто сама демократія.[1] |
Іранський уряд має намір використовувати ядерну програму в мирних цілях, але має переконати в цьому міжнародну громадську думку.[1] |
Моя мета — показати, що ті уряди, які порушують права людей, посилаючись на іслам, зловживають ісламом.[1] |
Коли ви голосуєте, голосуйте за тих, хто не розпалює війну, і голосуйте за тих, хто поважає права людини. Коли ви бачите президента, який не поважає права людини, не голосуйте за цю людину.[1] |
У юристів небезпечна робота в Ірані.[1] |
Молоде покоління за своєю суттю ідеалістичне. Це стосується також іранської молоді. Крім того, молодь в Ірані стикається з певними труднощами ... іранській молоді потрібно більше свободи. Вони борються за більше свободи і демократії. Це викликає велику повагу.[1] |
Моя справа — переконатися, що з моїм народом відбувається щось хороше[2]. |
Треба не лише сподіватися та планувати. Треба діяти[2]. |
Якщо ви не можете усунути несправедливість, хоча б розкажіть про неї всім[2]. |
Примітки
ред.